Овен (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Овен

Скорочення	Ari
Латинська назва (в дужках — форма род. в.)	Aries (Arietis)
Пряме сходження	3 год.
Схилення	+20°
Площа	441 град² (39th)
Кількість зірок (блиск < 3)	2
Найяскравіша зірка	Гамаль (α Ari) (Блиск 2,0)
Метеорні дощі	Травневі Аріетіди Епсілон-Аріетіди Аріетіди
Суміжні сузір'я	Персей Трикутник Риби Кит Телець
Спостерігається у широтах між +90° та −60° Ввечері (після 21:00) найкраще спостерігати протягом грудня

Овен (лат. Aries) — одне з найвідоміших зодіакальних сузірь, хоча в ньому немає зірок яскравіших від другої величини. Три головні зірки — Гамаль («голова барана»), Шератан («слід» або «знак») и Мезартхім (відповідно α, β, и γ Овна) легко знайти: вони лежать на південь від Трикутника. Зірка четвертої величины Мезартхім стала однією з перших подвійних зірок, відкритих за допомогою телескопа (Р. Гуком у 1664).

Уявлення людей про зображення Овена на небі

[ред.] Спостереження

Сонце входить у знак Овна 21 березня, відмічаючи цим день весняного рівнодення (початок весни); в сузір'я Овна воно входит 18 квітня. Найкращі умови для спостережень наприкінці літа, восени і взимку.

[ред.] Історія

Шумери називали Овен «сузір'ям барана». Очевидно, що це той самий чарівний баран, за золотим руном якого полювали аргонавти. Вважається, що назва «Овен» запропонована Клеостратом. Сузір'я включене в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Астрономічний знак сузір'я використовується для позначення точки весняного рівнодення, що знаходилася в Овні 2 тис. років тому, коли в Стародавній Греції складалася астрономічна термінологія.

Сузір'я Зодіаку