Південний Хрест (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Південний Хрест

Латинська назва	Crux
Род. відмінок	Crucis
Скорочення	Cru
Пряме сходження	12^h 27^m
межі	від 11^h 56^m до 12^h 58^m
Схилення	−60° 10'
межі	від −55° 40' до −64° 40'
Площа	68 кв.град. (88)
Зірки	4 яскравіше 3^m
Зірки	23 яскравіше 5,5^m
Найяскравіша зірка	α Cru (Акрукс) 0,87^m
Метеорні дощі	Круциди
Суміжні сузір’я	Центавр Муха
Спостерігається у широтах між +20° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом травня. Вечірня (21:00) кульмінація 10 травня
Існує з 1679, запропоноване Августином Ройе

Південний Хрест — найменше з 88 сучасних сузір’їв, але одно з найвиразніших. З трьох сторін воно оточене сузір’ям Центавра, з півдня з ним межує Муха. Початково давні греки вважали його частиною сузір’я Центавра. Окремий астеризм був створений для нього в XVI сторіччі після експедиції Амеріго Веспуччі до Південної Америки у 1501 році. Окрім зірок Хреста Веспуччі наніс на карту також зірки α і β Центавра. Ці зірки біли відомі давньогрецьким астрономам, але протягом сторіч внаслідок прецесії вони віддалилися від небесного екватору і перестали сходити над європейськім горизонтом, після чого про них забули.

Назву Південний Хрест сузір’ю було надано для того, щоб відрізняти його від «північного хреста» — сузір’я Лебедя. Позначка «південний» існує тільки у назвах сузір’я національними мовами, стандартна латинська назва — Crux («хрест»).

[ред.] Визначні особливості

На південному небі немає своєї полярної зірки — найближче до полюса розташована σ Октанта, але вона занадто слабка для навігаційних потреб. Південний небесний полюс можна знайти за допомогою двох зірок Південного Хреста: α (Акрукс) і γ (Гакрукс). Якщо з’єднати їх лінією і продовжити її за гамму на відстань приблизно в 4,5 рази більшу, ніж відстань між зірками, то ця лінія приведе до Південного небесного полюсу. Через це α і γ Хреста іноді називають Стрілкою.

Якщо провести серединний перпендикуляр між зірками α і β Центавра, то ця лінія перетне попередню якраз у точці Південного полюсу.

Часто помилково вважається, що Південний Хрест розташований на небі точно в протилежній точці неба від Великої Ведмедиці. Це не так; в тропіках ці два сузір’я можуть спостерігатися одночасно: з квітня по червень Велика Ведмедиця сходить низько над північним горизонтом, а Південний Хрест — також низько над південним. Насправді у протилежній від Південного Хреста місці неба розташоване сузір’я Кассіопеї, і ось ці два сузір’я спостерігати в один і той же час неможливо.

В місцевостях на південь від 34° південної широти Південний Хрест ніколи не заходить і завжди зостається на небі.

[ред.] Інші назви сузір’я

В давній індуській астрології сузір’я використовувалось під назвою «тришанку» (trishanku). Маорі називали Хрест «те пунга» — якір. Чумацький шлях вони вважали за вака (каное) міфологічного герою Тама-ререті, а зірки Стрілки — якірним канатом.

[ред.] Знаменні небесні об’єкти

Туманність Вугільний Мішок — найбільш вразлива серед темних туманностей неба, її можна побачити неозброєним оком як темну пляму на тлі південної ділянки Чумацького шляху.

Інший помітний об’єкт у Південному Хресті — розсіяне зоряне скупчення NGC 4755, більш відоме під назвою Скарбниця чи скупчення Каппи Хреста (κ Crucis). Воно було відкрите Ніколасом Лакайлем у 1751—1752 р. Воно лежить у відстані приблизно 7500 світлових років від Сонця і містить понад 100 зірок, зосереджених в об’ємі розміром близько 20 світлових років.

[ред.] Історія

The Southern Cross appearing on a number of flags

Внаслідок прецесії точки весняного рівнодення зірки, що складають Південний Хрест, за античних часів були видні в Середземномор’ї і були відомі давньогрецьким астрономам. Однак вони не вважали їх окремим сузір’ям, а включали до складу Центавра.

Вважається, що формальним «винахідником» Південного Хреста як окремого сузір’я був французький астроном Августин Ройе у 1679 році, однак зрозуміло, що воно було відомо в його сучасній формі значно раніше.

П’ять найяскравіших зірок Хреста — α β, γ, δ і ε Південного Хреста зображені на прапорах Австралії, Бразилії, Нової Зеландії (без ε), Папуа — Нової Гвінеї і Самоа, австралійських штатів і територій Вікторія, Столична Територія і Північна Територія, а також на прапорі чилійської провінції Магалланес і прапорах та емблемах декількох аргентинських провінцій.

Кам’яне зображення сузір’я було знайдене археологами при розкопках давнього інкського міста Мачу-Пікчу в Перу.