Освенцім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Освенцíм (нім. Auschwitz) — нацистський концтабір, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 у м. Освенцімі (Польща).

Створений за наказом Г.Гімлера від 24 квітня 1940.

У концтаборі водночас утримувалося 180-250 тисяч в'язнів.

За деякими даними, в концтаборі було знищено бл. 3,5 млн. чол., з них 1,2 млн. євреїв.

Українських в'язнів (в основному, військовополонені) було в Освенцімі понад 15 тисяч чоловік.

Частина українців були політв'язнями з Західної України, більшість з яких — члени ОУН. Значна частина з них загинула від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені, в тому числі брати С.Бандери — Василь і Олександр.

Українці у таборі протестували проти поділу їх не за національною ознакою, а за громадянством (громадяни СРСР, Польщі, Чехо-Словаччини і т. д.).

3 липня 1943 українські в'язні взяли участь в загальнотабірному повстанні, але внаслідок поразки виступу майже всі загинули. В кінці 1944 року українських політичних в'язнів перемістили до концтабору в Маутгавзені-Ебензее (Австрія).

27 січня 1945 в'язнів Освенціма (близько 7650 чоловік) звільнили радянські війська.