Синонім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Синоніми (від грецького συνόνυμος /synonymos/ - однойменний) - це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Протилежний термін - антонім.

Наприклад: проживати - мешкати, бажати - хотіти, башта - вежа

Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням:

з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле по́пису, на наро́дній ни́ві);
з різним емоційним забарвленням (заку́тина - закапе́лок - діра́ - ’глухе́ село́’);
контекстові С., що тільки в певному контексті є С. (ішов і враз простягну́вся як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні С.;
абсолютні або дублети з тотожним значенням (Гідроге́н — во́день, шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.

Синоніміку вивчають семантика й лексикологія.
«Короткий словник синонімів української мови» склав Пилип Деркач (4 279 синонімічних рядів, частково зі стилістичними позначками, К. 1960).
«Матеріали до синонімічного словника української мови», зібрані Андрієм Багметом, друкувалися в ж. «Вітчизна» (1959, ч. 2 — 1962, ч. 7). Синоніміку Т. Шевченка досліджував В. Ільїн, М. Коцюбинського - Л. Паламарчук, І. Франка — І. Ощипко, Л. Українки — І. Олійник, М. Рильського — Ґ. Колесник.