Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Таґальська мова — Вікіпедія

Таґальська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Таґальська мова
Tagalog
Поширена в: Філіппіни
Кількість носіїв: Як рідної мови: 22 млн., як другої мови більш ніж 65 млн. чол.
Місце: 40
Класифікація: Австронезійська сім'я
Малайсько-полінезійська підсім'я
Центрально-филіппінська гілка
    Таґальська мова
Офіційний статус
Офіційна: Філіппіни
Регулює: Комісія Філіппінської мови (Komisyon sa Wikang Filipino)
Коди мови
ISO 639-1 tl
ISO 639-2 tgl
SIL tgl


Таґальська мова - (Wikang Tagalog) одна з головних мов Республіки Філіппіни і одна з найпоширеніших мов на Філіппінських островах за кількістю носіїв. Таґальська, або філіппінська мова - головна мова національних ЗМІ на Філіппінах, основна мова в сфері освіти. Разом з англійською мовою таґальська є офіційною мовою країни. Таґальська мова поширена як мова міжнаціонального спілкування всюди в країні, і в закордонних філіппінських громадах.

Назва тагальської мови походить від назви tagá-ílog, в котрій слово tagá - означає "мешканець" і ílog означає "річку", таким чином первісне значення цього слова було - " мешканець ріки". На цей час дуже мало відомо про історію мови оскільки до захоплення Філіппін Іспанією не збереглося жодної письмової пам’ятки мови, або тексту. Деякі вчені висувають гіпотезу, що тагальська мова виникла в північно-східних або східних регіонах країни.

 Історичний тагальський шрифт – баібаїн (зараз не використовується).
Історичний тагальський шрифт – баібаїн (зараз не використовується).

Перша відома книга на тагальській мові - Doctrina Cristiana (Християнська Доктрина), датована 1593 роком. Ця книга була написана іспанською мовою в супроводі двох версій тагальської мови: одна тагальським шрифтом (баібаїн), а інша латиницею. Під час іспанського володіння островами католицькі священики складали граматики і словники тагальської мови.

Поет Франсіско Бальтасар (1788-1862) вважається одним з найкращих авторів на тагальській мові. Його найвідоміша робота 19-го сторіччя, поема “Флоранта і Лаура” – найкращий зразок класичної тагальської мови. За межами Філіппін, тагальська мова також поширена в межах етнічних філіппінських громад.

Зміст

[ред.] Класифікація

Таґальська мова належить до центрально-філіппінських мов, малайсько-полінезійської підсім’ї в межах Австронезійського сімейства мов. Ця мова є спорідненою індонезійській, малайській, мові Фіджі, мaoрі (Нова Зеландія), гавайській мові, малагасійській мові (Мадагаскар), полінезійській мові, таїтянській (Таїті), чаморській (о. Гуам), тетумській (Східний Тимор), і мові пайван (Східний Тайвань).

Таґальська мова має багато запозичень з іспанської, китайської, англійської, малайської, санскриту, арабської мов, а також з інших мов філіппінських островів.

[ред.] Офіційний статус

Комітет Національного Інституту Мов після декількох тижні вивчення та дослідження проголосив тагальську мову – національною мовою Філіппін, як таку на якій розмовляють в різних регіонах країни. Президент республіки Мануель Кесон 30 грудня 1937 р. проголосив тагальську мову державною мовою країни. Офіційний статус мови був закріплений після відновлення незалежності Філіппін від Сполучених Штатів 4 липня, 1946. З 1961 по 1987 р., тагальська мова була також відома як філіппінська. З 1940 р. тагальська мова, єдина з 160 різних мов Філіппін викладається в школах всюди у країні.

[ред.] Абетки

До прибуття іспанців до Філіппін в 16-му сторіччі в писемності тагальської мови використовувався власний шрифт – баібаїн. Ця система писемності включала в себе 3 голосні знаки і 14 приголосних. Хоча на момент прибуття іспанців їм користувалась значна кількість носіїв тагальської мови, поступово під впливом іспанської мови латинська абетка витіснила традиційний шрифт.

Зараз тагальська мова передається майже винятково латинською абеткою. До 20 сторіччя тагальська мова передавалась в залежності від іспанської орфографії і існувало декілька варіантів писемності. Із набуттям тагальською мовою національного статусу, науковці ввели нову абетку, яка складалася з 20 літер: A B K D E G H I L M N NG O P R S T U W Y. В 1976 р. щоб уможливити передачу іспанських і англійських запозичень, такі літери як C, CH, F, J, Q, RR, V, X, і Z були додані до абетки. В 1987 р. абетку дещо скоротили з 33 до 28 літер:


A B C D E F G
H I J K L M N
Ñ Ng O P Q R S
T U V W X Y Z

[ред.] Лексичний склад

Лексика таґальської мови здебільшого скаладається зі слів австронезійського походження з деякими запозиченнями з іспанської, китайської, малайської, санскриту, арабської та інших мов.

Деякі запозичення з іспанської та англійської мов:

Таґальська Українська Іспанська Англійська
dasál молитися rezar pray
kabayo кінь caballo horse
nars медсестра enfermera nurse
sabón мило jabón soap
baryo село barrio village
sapatos черевики zapatos shoes
drayber водій chófer driver

[ред.] Числівники

Таґальська мова мова має два варіанти числівників: власне таґальські і запозичені з іспанської мови. Числівники з іспанської мови використовують при позначенні віку, часу, рахунку в іграх, а також для позначення декількох деномінацій валюти разом із стандартними числівниками:

Таґальські Іспанські Таґальські (ісп.)
1 isa uno uno
2 dalawa dos dos
3 tatlo tres tres
4 apat cuatro kwatro
5 lima cinco singko
6 anim seis sais
7 pito siete syete
8 walo ocho otso
9 siyam nueve nwebe
10 sampu diez dyes

[ред.] Посилання


Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu