Тисо-Дунайська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Середньодуна́йська низовина́, рівнина в басейні середнього течію р. Дунай, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.

Площа близько 200 тис. км².

Являє собою міжгірне тектонічне зниження, оточене Альпами, Карпатами, Динарським нагір'ям і горами Східної Сербії. Складена вапняками, піщаниками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.

Висота 100-200 м.

Поверхня плоска - в Альфельді (до Сх. від Дунаю) або слабозгорбленна - у Дунантулі (до Зх. від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір’я, висотою до 757 м). На Пч.-Зх. - Кішальфельд,більша частина якого представляє конус виносу Прадуная.

До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на Пд.-Зх.) і долини рік Драва і Сава на Пд. На Середньодунайській низовині - оз. Балатон. Родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.

Клімат помірний, континентальний, на Сх. посушливий. Середня температура січня -1°C -2°C. З липня 20-22 °С.

Опадів 500-600 мм, у горах до 900 мм у рік.

Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80% території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).

Середньодунайська низовина густо населена; найбільш значні міста — Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братіслава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).