Харчова промисловість
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харчова́ промисло́вість в Україні включає в себе понад 40 різноманітних галузів виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну, овочеву тощо. Крім харчосмакової продукції, Х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.
Зміст |
[ред.] До 1913
До поч. 19 в. виробництво харч. продуктів існувало на Україні у вигляді кустарних промислів: млинарства, винокуріння, олійництва, видобутку солі, тютюнництва тощо. Як галузь фабричного виробництва Х.п. почала розвиватися у другій пол. 19 століття; лише цукрова промисловість зародилася раніше, коли 1824 в с. Макошиному на Чернігівщині та в с. Трощині на Київщині побудовано перші цукрові зав. Зростання міськ. населення, зокрема великих центрів споживання та будівництво залізниць сприяли розвиткові пром. виробництва у млинарстві, олійництві, спирто-пивоварінні. 1913 Х.п. вже була однією з найрозвинутіших галузів промисловості на Україні, що за кількістю великих (цензових) підприємств (51,7 %) посідала перше, а за обсягом валової продукції (927 млн карб. у цінах 1926-27, або 36,2 %) та кількістю робітників (169 000, або 45,7 %) друге місце. У Х.п. переважало невелике напівкустарне виробництво; з 150 000 харч. підприємств лише 1 635 належало до категорії великих (понад 100 робітників). У галузевій структурі Х.п. панівне місце належало цукровій промисловості; на 203 цукроварнях України (84 % заг.-рос. ч.) працювало 130 000 робітників (75 % усіх зайнятих у Х.п.) і вироблялося 56,1 % валової продукції Х.п.; у цукровій промисловості виникла перша монополія на Україні та взагалі в Рос. Імперії — синдикат цукрозаводчиків. Друге місце належало борошномельно-круп'яній (18,7 % валової продукції Х.п.). Менше розвинені були спиртова та горілчана, олійна, кондитерська, соляна й тютюнова галузі. Ін. або перебували в зародковому стані у вигляді кустарних промислів (хлібопекарська, м'ясо-молочна), або взагалі не існували (марґаринова, харчоконцентратна, розлив мінеральних вод тощо). 1913 в асортименті Х.п. України нараховувалося понад 100 назв продуктів; вироблено 1 105 тис. т цукру-піску (81,3 % заг.-рос. продукції), 15,9 млн дал спирту (28,8 %), 1,1 млн т солі (53,6 %), 30,3 млн бляшанок (умовних) консервів (26,4 %), що йшло на потреби не лише укр.. ринку, але й ін. районів Рос. Імперії; частина продукції експортувалася за кордон.
[ред.] Територіяльне розташування
Галузі Х.п. розміщувалися нерівномірно, за винятком борошномельної промисловості, що була поширена у всіх районах України. Підприємства цукрової та спиртової пром-сти зосереджувалися перев. на Правобережжі, консервної — на півдні, пром. виробництва вина — на Одещині, в Криму та на Закарпатті; шахтне видобування солі — на Донбасі (Артемівське, Слов'янське), Передкарпатті і Закарпатті (Солотвие). Пивоварні, кондитерські та тютюнові фабрики розміщувалися гол. в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Миколаєві. Слабо розвинута була Х.п. у пром. осередках Донбасу та Придніпров'я.
[ред.] 1913—1941
Після занепаду за першої світової війни й революції (у 1920 ледве 17 % порівняно з 1913) Х.п. відновилася за НЕП-у. 1926 випущено продукції на 1 млрд карб. (927 млн у 1913). За доби індустріялізації 1928 — 37 на реконструкцію старих та будівництво нових підприємств Х.п. було витрачено понад 1 млрд карб, капіталовкладень. Разом з цим не тільки модернізовано наявні галузі Х.п., але і створено нові (маслоробну, хлібопекарську, марґаринову та ін.) і сконцентровано виробництво: кількість підприємств зменшено до 69 100, в яких працювало 287 000 робітників (1940). На 1940 валова продукція Х.п. УРСР зросла порівняно з 1913 майже в 6 разів, проте частка в заг. обсязі пром. продукції зменшилася з 51,2 % (1913) до 17,6 % і зійшла на друге місце після машинобудування та металообробної пром-сти. Питома вага цукрової пром-сти знизилася 1940 до 14,2 % всієї Х.п. (1913 — 56,1 %), спиртової — до 2,1 % (6,4 %) при одночасному зростанні борошномельно-круп'яної до 23,6 % (18,7 %), хлібопекарської — 17,5 % (1913 не було), м'ясної — до 11,4 % (1913 не було) кондитерської — до 8 % (2,9 %) та консервної — до 3 % (0,6 %).
Вид продукції |
|
|
|
|
||||
УРСР | у %. до всього СРСР | УРСР | У % до всього СРСР | УРСР | у % до всього СРСР | УРСР | у % до всього СРСР | |
Цукор-пісок — тис. т | 1580 | 73,0 | 3877 | 60,9 | 5973 | 58,4 | 5935 | 55,7 |
М'ясо (включ. з субпродуктами 1 категорії) тис. т | 299 | 19,9 | 911 | 20,7 | 1565 | 23,3 | 2223 | 23,2 |
Ковбасні та вуджені вироби — тис. т | 66,8 | 16,5 | 234,4 | 18,0 | 436,4 | 19,1 | 672,2 | 23,3 |
Вилов риби, морського звіра, китів — тис. т | 139,1 | 9,9 | 543,8 | 15,1 | 847 | 10,8 | 935 | 9,9 |
Масло — тис. т | 33,3 | 13,2 | 190 | 25,5 | 245,2 | 25,5 | 348,4 | 26,3 |
Продукція з незбираного молока — тис. т | 235,8 | 25,0 | 1467 | 17,7 | 3936 | 20,0 | 4740 | 19,0 |
Сир жирний (включно з бринзою) — тис. т | 4,9 | 9,2 | 86,5 | 18,7 | 92,2 | 19,3 | 150,5 | 21,5 |
Олія — тис. т | 159 | 19,8 | 449,2 | 28,3 | 1071 | 36,5 | 962 | 34,1 |
Марґарина та компавна-жири — тис. т | 15,2 | 12,6 | 82,2 | 19,1 | 151,4 | 19,9 | 268,8 | 21,1 |
Консерви — млн умовних бляшанок | 339 | 30,8 | 1160 | 23,8 | 2642 | 24,7 | 3995 | 24,8 |
Борошно — тис. т | 6887 | 23,7 | 7278 | 20,1 | 7526 | 17,9 | 7503 | 17,4 |
Макаронні вироби — тис. т. | 79,4 | 24,4 | 185,2 | 18,4 | 219,5 | 18,5 | 299,3 | 20,0 |
Кондитерські вироби — тис. т | 191,8 | 24,1 | 357,0 | 20,5 | 601,2 | 20,8 | 794,8 | 21,1 |
Спирт сирець етиловий — млн дал | 26,5 | 29,7 | 38,7 | 36,7 | 56,4 | 35,6 | 66,1 | 34,5 |
Вино виноградне — млн дал | 5,1 | 25,9 | 20,2 | 26,0 | 65,0 | 24,2 | 56,6 | 19,2 |
Пиво — млн дал | 27,2 | 21,9 | 52,2 | 20,9 | 90,0 | 21,5 | 138,8 | 21,0 |
Сіль (видобуток) — тис. т | 1987 | 45,2 | 3089 | 46,1 | 5093 | 41,1 | 5848 | 40,9 |
[ред.] З 1941
Зазнавши руїни за другої світової війни, Х.п. в УРСР була відбудована щойно 1952. Наприкін. 50-их pp. постали нові галузі Х.п. молочних концентратів та виробництво безалькогольних напоїв. За останніх десятиліть Х.п. розвивалася гол. в напрямі концентрації та модернізації виробництва на діючих та новозбудованих підприємствах.
Лише за 1966 — 75 pp. введено в дію понад 140 і реконструйовано майже 730 зав., організовано виробництво продуктів дитячого та дієтичного харчування, утворено харчокислотну, ферментну та комбікормову промисловість. Швидке зростання галузей, що переробляють продукцію тваринництва, спричинило зміну галузевої структури Х.п.; 1975 частка м'ясної пром-сти в заг. випуску харч. продукції зросла до 23,5 % (11,4 % в 1940, 17 % в 1963), молочної — до 12,8 % (відповідно 3 %, 10,6 %), рибної — 4,2 % (0,9, 2,7 %); разом — 40,2 (15,3, 30,3). Одночасно знизилася роля цукрової, борошномельної, хлібопекарської та спиртової пром-сти. 1976 Х.п. виробляла майже чверть валової пром. продукції в УРСР. (Докладніше див. Таблиця:Виробництво харчових продуктів в УРСР). 1976 в УРСР діяло майже 2 540 держ. підприємств, з них найбільші: цукрові комбінати у Лохвиці (найбільший в СРСР з потужністю 7 600 т виробництва на добу та Первомайський, цукрорафінадні зав. в Сумах і Одесі; м'ясокомбінати у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, молочні комбінати в Слов'янському, Запоріжжі, спиртові комбінати в Лохвиці й Андрушеві, консервні комбінати у Херсоні та Симферополі, кондитерська фабрика «Світоч» у Львові та ім. К. Маркса у Києві й ін. Підприємства Х.п. УРСР підпорядковуються союзно-респ. мін-вам харч., м'ясної та молочної пром-сти, рибного господарства, у складі яких утворені аґрарно-пром. та виробничі об'єднання. Україна експортує цукор, кондитерські, ковбасні, горілчані вироби, сіль, вино тощо.
Х.п. розвинута в усіх районах УРСР, хоч і не рівномірно (див. карту). Цукрова промисловість зосереджена у бурякосійних обл., перев. у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київ. та Полтавській (48 % виробництва цукру на Україні 1977); олійна — в Дніпропетровській, Одеській, Запор., Харківській та Ворошиловградській (65 %). Підприємства ін. галузів Х.п. розташовані перев. в місцях споживання. Здавна розвинута Х.п., гол. борошномельно-круп'яна та олійно-жирова. На Кубані та сх. Передкавказзі найважливішими центрами є Краснодар, Армавір, Кропоткін, Невинномиськ, Ставропіль, П'ятигорськ; на узбережжі Озівського та Чорного м. розвинута рибна промисловість.
[ред.] Науково-виробнича інтеґрація
Проблеми розвитку Х.п. в УРСР досліджують н.-д. інститути: цукрової, м'ясної та молочної, спиртової та лікеро-горілчаної пром-сти;
проектування підприємств харч. та м'ясо-молочної пром-сти, (усі в Києві);
автоматизації процесів виробництва консервної та овочесушильної пром-сти, виноградарства та виноробства (усі в Одесі); харч. та олійно-жирової пром-сти (у Харкові) й ін.
Інженерів для Х.п. готують інститути: технологічний Х.п. в Києві, харч. та холодильної пром-сти і технологічний (обидва в Одесі).
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Кульмановский Л., Рапапорт И. От промысла к индустрии. Пищевая промышленность УССР за 16 лет. X. 1934;
- Жеребкін Г., Миколаєва І. Розвиток харч. пром-сти, в кн. Пром-сть Радянської України за 40 років (1917—1957). К. 1957;
- Г а к Д. Харчова промисловість України. К. 1960;
- Пищевая промышленность СССР. М. 1967;
- Размещение пищевой промышленности СССР. М. 1969;
- Рибачук Б., Куржнір В. Планування та екон. стимулювання в харчовій промисловості. К. 1970;
- Сінгаевський І. Харчова індустрія республіки, ж. Економіка Радянської України, ч. 1, 1978;
- Ухвалевський Ю., Герасименко В., Захарченко О. Відтворення основних фондів харчової промисловости Укр. РСР та їх використання, ж. Економіка Радянської України, ч. 11, 1979.
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |