Єврейська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єврейська абетка, як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною. Голосні на письмі звичайно не позначаються, але у релігійних текстах, словниках і підручниках вони, так само як варіанти вимови приголосних, позначаються спеціальними діакритичними знаками (некудот - נקדות), розташованими над літерами, під ними або всередині. Крім того, напівголосні вав і йод можуть позначати відповідно звуки о(у) та і.

Також є знаки слабкий дагеш (який позначає перехід деяких щільових приголосних клацальні) та сильний дагеш (який позначає подвоєння приголосного), які позначаються як крапка у середині приголосної літери, та мапік, який позначає, що буква 'хе' на кінці слова позначає приголосний h, і позначається крапкою у середині 'хе'.

Існує два різновиди єврейської абетки

палеоєврейська
та квадратна арамейська.

Сучасна мова на письмі послуговується квадратним арамейським шрифтом:

Основний	Кінцевий	Назва	Вимова
א	-	Алеф	Гортанне клацання
ב	-	Бет	в (зі слабким дагешем — вв)
ג	-	Ґімел	г (зі слабким дагешем — ґ)
ד	-	Далет	д (у давньоєврейській далет без слабкого дагешу вимовлявся як англійське 'th' у слові this)
ה	-	Хе	х (у сучасній мові вимовляється як власне українське 'х').
ו	-	Вав	в (як англійське w)
ז	-	Заїн	з
ח	-	Хет	глухий гортанний придих
ט	-	Тет	тверде т
י	-	Йод	й
כ	ך	Каф	х (зі слабким дагешем — х)
ל	-	Ламед	напівм'яке л (як англійське l)
מ	ם	Мем	м
נ	ן	Нун	н
ס	-	Самех	с
ע	-	Аїн	дзвінкий гортанний придих
פ	ף	Пе	ф (зі слабким дагешем — п)
צ	ץ	Цаде	ц
ק	-	Коф	к (як французьке q)
ר	-	Реш	слабка р (як англійське r)
ש (з крапкою над лівим штрихом)	-	Сін	с
ש (з крапкою над правим штрихом)	-	Шін	ш
ת	-	Тав	т (у давньоєврейській тав без слабкого дагешу вимовлявся як англійське 'th' у слові thick)

Основні знаки для позначення голосних:

Написання	Назва	Вимова
ַ	патах	коротке „а”
ָ	камец (камац)	довге „а” або коротке „о”
ֵ	цере	довге „е” (відкрите)
ֶ	сеґол	коротке „е” (закрите)
ֹ	голем	довге „о”
ֻ	кіббуц	коротке „у”
ּ	шурек	довге „у” ( використовується в середині букви вав)
ִ	хірек	коротке „і”, з німим йод – довге „і”
ְ	шва	Відсутність звуку (німе шва) або дуже коротке „е”
ֲ	хатеф-патах	дуже коротке „а”
ֳ	хатеф-камец	дуже коротке „о”
ֱ	хатеф-сегол	дуже коротке „е”