Єпархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єпархія — церковно-адміністративна одиниця на чолі з єпископом. В старій Україні, де єпархії з'явилися при Володимирі Великому, вони відповідали більше-менше розмірам князівств, налічували тисячі парафій і відогравали значну роль в адміністративному житті країни. До 1917 р. в Наддніпрянській Україні було 10 єпархій: київська, чернігівська, полтавська, харківська, катеринославська, таврійська (осідок єпископа в Симферополі), херсонська (в Одесі), подільська (в Кам'янці), волинська (в Житомирі) і холмська. В Галичині були три єпархії — львівська, перемишльська і станиславівська. Єпархії ділилися на «благочинія» а в Галичині — на «деканати».

У католицькій церкві, еквівалентом єпархії є дієцезія - територіальна одиниця Римо-Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм. Дієцезія входить до складу архідієцезії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові.