Івано-Франківськ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Герб | Розташування |
|---|---|
 |
 |
| Основні дані | |
| Дата заснування: | |
| Площа: | км² |
| Населення: | 240 тис. |
| Щільність населення: | осіб/км² |
| Висота: | 260 м. над рівнем моря |
| Поштові індекси: | 76000 |
| Тел. код: | 0342 |
| Географічні координати: |
48° 55' пн. шир. 24° 43' сх. довг. |
| Поділ міста: | райони |
| Адреса міської влади |
вул. Грушевського, 21 |
| Веб-сторінка: | http://www.mvk.if.ua/ |
| E-Mail: | |
| Політика | |
| Мер: | Віктор Анушкевичус |
Івано-Франківськ — обласний центр, один з найбільших економічних і культурних центрів на заході України.
Українською Івано-Франківськ, Cтaніcлaв, російською Ивано-Франковск [івано-франковск], Cтaниcлaвъ [станіслав], польською Stanisławów [станісуавув], німецькою Stanislau [станіслау], чеською і словацькою Stanislav [станіслав].
Зміст |
[ред.] Населення
280 тис. мешканців
[ред.] Історія
Перша згадка про це місто під назвою Станиславів відноситься до 1662 р., коли воно одержало магдебурзьке право. Місто було засноване як фортеця для захисту від набігів кримських татар та опорний пункт польських магнатів Потоцьких у галицькій землі. Фортеця неодноразово витримувала облогу турецьких та російських військ.
Станиславів починався з Ринкової площі і ратуші, які у видозміненому стані збереглись донині. В його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про "ідеальне місто", що втілені у плануванні середмістя, його вулицях, храмах і кам'яницях. За оригінальність архітектури місто інколи називають "малим Львовом".
У XVIII -XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 р. — імперії Габсбургів (від 1804 - Австрійської імперії, від 1867 р. — Австро-Угорщини). В розвиток його ремесел і культури зробили свій внесок крім українців поляки, євреї і вірмени, національні громади яких були тут досить численними.
Громадське життя сколихнула революція 1848 р. У Станиславові була створена "Руська рада" (поряд з польською), організований загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту були обрані депутати-українці.
Друга половина 19 ст. відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 р. В тих часах беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об'єднання, шкірфірма "Плай".
У 1884 р. відома громадська діячка і письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори "Товариства руських женщин" (пізніша назва — "Союз українок"). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.
Під час першої світової війни, у 1915-1916 рр. за місто точились жорсткі бої. Частина історичної забудови була зруйнована і відновлена вже в новітніх архітектурних формах.
Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. була створена Західно-Українська Народна Республіка.
Станиславів протягом січня-травня 1919 р. був її столицею. В цей час тут побували визначні українські діячі М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Є.Коновалець.
З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів - у складі Радянського Союзу. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВС в'язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в'язниці на момент розв'язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла були поховані у спільній могилі в урочищі Дем'янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки. Віднайдено рештки 586 осіб. У більшості жертв - кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем'янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.
Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під фашистською окупацією. Боротьбу із загарбниками очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. В серцях прикарпатців досі відзивається болем прилюдний розстріл окупантами 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 р. Всього у Станиславові та його околицях фашисти знищили понад 100 тис. мирних громадян.
У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя. Воно було переіменоване і відтоді носить ім'я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут бував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.
Івано-франківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України.
[ред.] Фестивалі
- Щороку у травні відзначається День міста з походами і концертами мистецьких та фольклорних колективів.
- Мальовничим видовищем є Різдвяний парад вертепів, що розливається майданами і вулицями 7—14 січня.
- Івано-Франківськ відомий також всеукраїнським фестивалем мистецьких колективів "Прикарпатська весна" (травень кожного року), фестивалем національно-патріотичної пісні та поезії "Воля" (жовтень непарних років).
- Бієнналє сучасного мистецтва "Імпреза".
- Два роки поспіль (2005, 2006) проводився Всеукраїнський Паркур Фестиваль "Trace dayZ"
[ред.] Промисловість
Івано-Франківськ є значним центром машинобудівної, деревообробної, хімічної та легкої промисловості.
[ред.] Освіта
У місті знаходиться 25 загальноосвітніх шкіл.
- Прикарпатський університет ім. В.Стефаника
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- Iвано-Франкiвська державна медична академiя
- Івано-Франківська Теологічна Академія Греко-Католицької Церкви.
[ред.] Транспорт
Залізничне і автобусне сполучення має з Болгарією, Білоруссю, Молдовою, Німеччиною, Польщею, Росією, Румунією, Словаччиною, Чехією, країнами Балтії. Аеропорт відправляє і приймає літаки з Києва, Манчестера (Великобританія), Москви (Росія).
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела інформації
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Богородчанський • Верховинський • Галицький • Городенківський • Долинський • Калуський • Коломийський • Косівський • Надвірнянський • Рогатинський • Рожнятівський • Снятинський • Тисменицький • Тлумацький | ||
| Міста обласного значення | Болехів • Івано-Франківськ • Калуш • Коломия • Яремче | ||
