Імпічмент
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імпі́чмент (англ. impeachment) — в конституціях деяких держав процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Результатом імпічменту, як правило є дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця і усунення його з посади. При імпічменті голови держави таке рішення приймається конституційною більшістю парламенту. Різні країни окремо визначають процедуру імпічменту згідно власного законодавства. У демократичних державах імпічмент є одним з елементів контролю над владою країни і необхідний для збереження стабільності суспільного і конституційного ладу. Імпічмент є також засобом недопущення авторитаризму і механізмом гарантування національної безпеки.
Зміст |
[ред.] Походження терміну
Поняття імпічменту виникло в Англії у XIV ст. як засіб боротьби проти свавілля королівських фаворитів: тоді Палата громад надала собі право віддавати королівських міністрів під суд Палати Лордів. Раніше це право належало тільки королеві. Процедура висунення палатою громад кримінального звинувачення перед палатою лордів отримала назву «імпічмент». У британській історії востаннє імпічмент застосовувався у 1806 р. З британських законів поняття перейшло в конституцію США, де стало позначати висунення нижньою палатою звинувачення перед сенатом проти посадової особи (судді, губернатора і до президента країни). Верхня палата, як і в Англії, виступає як судова інстанція, і президент не має права помилування по вироках Сенату. Таким чином, імпічмент є лише першим етапом процедури звільнення урядовця з посади по кримінальному звинуваченню. У наш час у більшості країн цим словом прийнято називати процес звільнення голови держави з посади.
[ред.] Імпічмент у США
У історії США два президенти були піддані процедурі імпічменту Палатою Представників США, але виправдані потім Сенатом, і таким чином не набрали необхідних 2/3 голосів: Ендрю Джонсон у 1868 р. (справа про незаконну відставку військового міністра) і Білл Клінтон в 1998—1999 рр. (справа про лжесвідчення і перешкоджання правосуддю у зв'язку з історією з Монікою Левінскі). У 1974 президент Річард Ніксон також був підданий імпічменту Палатою Представників у справі Вотерґейту, пішов у відставку, перш ніж питання було розглянуте Сенатом (швидше за все, вирок був би звинувачувальним). Це дозволило його наступникові Джеральду Форду помилувати Ніксона. Імпічмент також застосовувався декілька разів до американських посадовців нижчого рангу.
[ред.] Імпічмент в Україні
Конституція України, а саме стаття 111 Основного Закону дає визначення імпічменту. В Конституції імпічмент визначається, як особлива процедура притягнення до відповідальності Президента України, що поєднує юридичну кримінальну і конституційну відповідальність, які реалізуються шляхом осуду Президента, дострокового припинення його повноважень і усунення з посади.
Конституція України визначає підставою для імпічменту вчинення державної зради або іншого злочину, які підпадають під дію кримінального закону, (Частина 1 ст. 111).
[ред.] Процедура імпічменту
- не менш як 226 народних депутатів ініціюють питання про відсторонення президента;
- парламент створює спеціальну слідчу комісію, до якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
- висновки і пропозиції комісії розглядаються на засіданні Ради;
- якщо висновки обґрунтовані, не менш як 300 народних депутатів приймають рішення про обвинувачення президента;
- Конституційний суд виносить висновок про відповідність процедури розслідування вимогам Основного Закону;
- Верховний суд підтверджує наявність у діях обвинувачуваного державної зради чи іншого злочину;
- не менш як 338 парламентаріїв виносять рішення про відсторонення глави держави від влади
- повноваження в.о. президента делегуються спікерові Верховної Ради
[ред.] Приклади імпічменту
[ред.] Піддані процедурі імпічменту
- Білл Клінтон, президент США — визнаний винним Палатою Представників 19 грудня 1998 р. але виправданий Сенатом США р.
- Борис Єльцин, президент Росії — з’їздові народних депутатів не вистачило 72 голосів для усунення з посади 26 березня, 1993 р.
- Ричард Ніксон, президент США — пішов у відставку до завершення процедури імпічменту 9 серпня, 1974 р.
- Ендрю Джонсон, президент США — визнаний винним Палатою Представників у 1868 р. але виправданий Сенатом США всього одним голосом проти.
[ред.] Усунені з посади
- Роландас Паксас, президент Литви, усунутий з посади 6 квітня, 2005 р.
- Рауль Кубас Ґрау, президент Парагваю, усунутий з посади у 1999 р.
- Абольхассан Банісадр, президент Ірану, усунутий з посади 21 червня, 1981 р. рішенням Меджлісу.
- Фернандо Коллор де Мейо, президент Бразилії, усунутий з посади у 1992 р.
- Карлос Андрес Перес, президент Венесуели, усунутий з посади у 1993 р.
