Атлас (супутник)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дата відкриття | жовтень 1980 |
| Відкривач(і) | Ричард Джон Терріл, КА «Вояджер-1» |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XV |
| Орбітальні характеристики[1] | |
|---|---|
| Велика піввісь | 137 665 км |
| Середній радіус орбіти | 137 670 ± 10 км |
| Перицентр | 137 500 км |
| Апоцентр | 137 830 км[2] |
| Орбітальний період | 0,6016947883 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0012 |
| Нахил орбіти | 0,003 ± 0,004° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 46 × 38 × 19 км[3] |
| Середній радіус | 15,3 ± 1,2 км |
| Площа поверхні | ~3700 км² |
| Об'єм | ~15 000 км³ |
| Маса | 6,6 ± 0,6×1015 кг[1] |
| Густина | 0,44 ± 0,11 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,00083 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,0062 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,6016947883 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,4 |
| Температура поверхні | ~81 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/1980 S 28, S/1995 S 1, Сатурн XV | |
- Цей термін має також інші значення. Див. Атлас
Атлас (лат. Atlas, грец. Άτλας) — третій за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Ричардом Террілом. Тимчасові позначення S/1980 S 28, S/1995 S 1. У 1983 році він отримав офіційну назву Атлас на честь грецького бога, тому що він «утримує кільця на своїх плечах» подібно титанові Атласу, який тримав небо над Землею. Його також позначають Сатурн XV.
Атлас знаходиться біля зовнішнього краю кільця A. Він є «супутником-пастухом» (shepherd satellite) цього кільця. Крім того, у 2004 році на його орбіті було виявлене тонке кільце R/2004 S 1.
Атлас має розміри 37×34×27 кілометрів і обертається на відстані 137 665 кілометрів від Сатурна. Він має період обертання 0,60169075 днів, нахил орбіти 0,009° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0012. Маса супутника 1016 кг.
Знімки космічного апарату «Кассіні», зроблені у червні 2005 року, показують, що Атлас має блюдцеподібну форму із хребтом на екваторі.
[ред.] Посилання
- ↑ а б J.N. Spitale et al (2006). "The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations". The Astronomical Journal 132: 692.
- ↑ Перицентр q і апоцентр Q обчислені за формулами
, 
, де a — довжина великої півосі орбіти, e — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів. - ↑ C.C. Porco et al. (2006). "Physical characteristics and possible accretionary origins for Saturn's small satellites". Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.
[ред.] Корисні лінки
- The Planetary Society: Atlas(англ.)
- Сторінка фактів: Атлас (НАСА)(англ.)
- Циркуляр МАС №3539 — оголошення про відкриття S/1980 S 28(англ.)
[ред.] Дивись також
Імовірні супутники: S/1979 S 3 · S/1979 S 4 · S/1979 S 5 · S/1979 S 6 · S/1979 S 7 · S/1980 S 7 · S/1980 S 18 · S/1980 S 20 · S/1980 S 21 · S/1980 S 22 · S/1980 S 23 · S/1980 S 31 · S/1980 S 34 · S/1980 S 35 · S/1980 S 36 · S/1981 S 4 · S/1981 S 7 · S/1981 S 10 · S/1981 S 11 · S/1981 S 15 · S/1981 S 16 · S/1981 S 17 · S/1981 S 18 · S/1981 S 19 · S/1995 S 8 · S/1995 S 9 · S/1995 S 10 · S/1995 S 11 · S/1995 S 12 · S/1995 S 13 · S/1995 S 14 · S/1995 S 15 · S/1995 S 16 · S/1995 S 17 · S/1995 S 18 · S/1995 S 19 · S/2004 S 3 · S/2004 S 4 · S/2004 S 6
Дивись також: Кільця Сатурна
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
