Епіметей (супутник)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|
|
| Дата відкриття | 18 грудня 1966 |
| Відкривач(і) | Ричард Вокер |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XI |
| Орбітальні характеристики [1] | |
|---|---|
| Велика піввісь | 151 410 ± 10 км |
| Орбітальний період | 0,694333517 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0098 |
| Нахил орбіти | 0,351 ± 0,004° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 135×108×105 км[2] |
| Середній радіус | 57 ± 3 км[2] |
| Площа поверхні | ~40 000 км² |
| Об'єм | ~760 000 км³ |
| Маса | 5,304 ± 0,013×1017 кг[1] |
| Густина | 0,69 ± 0,11 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,0078 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,032 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,694333517 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,73 ± 0,03 |
| Температура поверхні | ~78 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/1980 S 3, S/1980 S 4, S/1980 S 5, S/1980 S 8, S/1980 S 15, S/1980 S 16, S/1980 S 17, S/1980 S 19, Сатурн XI | |
- Цей термін має також інші значення. Див. Епіметей
Епіметей (лат. Epimetheus, грец. Επιμηθεύς) — дев'ятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Відкритий 18 грудня 1966 року.
15 грудня 1966 року французький астроном Одуен Дольфюс спостерігав супутник Сатурна, який він назвав Янусом[3]. У тому ж місяці (три дні по тому) Ричард Вокер також спостерігав об'єкт на тій самій орбіті[4]. У той момент вважалося, що це один і той самий супутник. Але через 12 років у жовтні 1978 року Стівен М. Ларсон і Джон Фунтейн відкрили, що насправді це два об'єкти, які рухаються по дуже близьких орбітах. Це було підтверджено даними «Вояджера-1». Янус справді виявився «дволиким». У 1983 році супутнику була присвоєна назва «Епіметей»[5].
Відстань між орбітами супутників складає лише 50 км — істотно менше їх розмірів. У 1997 році астрофізики Лора Бетт і Пол Дервіз з Університету Маямі розрахували траєкторію руху унікальної пари супутників. Епіметей і Янус рухаються по своїх орбітах незалежно один від одного до того часу, поки внутрішній супутник не починає доганяти зовнішнього. При цьому під дією гравітаційних сил Епіметей виштовхується на більш високу орбіту, а Янус переходить на більш близьку до Сатурна, тобто вони міняються місцями. Цей маневр здійснюється приблизно один раз на чотири роки. Скоріш за все обидва супутники в минулому складали єдине ціле і на ранньому етапі формування системи Сатурна розділилися на два супутники.
У грецькій міфології Епіметей — син титана Япета, брат Атласа і Прометея, чоловік Пандори.
[ред.] Посилання
- ↑ а б J.N. Spitale et al (2006). "The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations". The Astronomical Journal 132: 692.
- ↑ а б C.C. Porco et al. (2006). "Physical characteristics and possible accretionary origins for Saturn's small satellites". Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.
- ↑ Циркуляр МАС №1987(англ.)
- ↑ Циркуляр МАС №1991(англ.)
- ↑ Циркуляр МАС №3872(англ.)
[ред.] Дивись також
Імовірні супутники: S/1979 S 3 · S/1979 S 4 · S/1979 S 5 · S/1979 S 6 · S/1979 S 7 · S/1980 S 7 · S/1980 S 18 · S/1980 S 20 · S/1980 S 21 · S/1980 S 22 · S/1980 S 23 · S/1980 S 31 · S/1980 S 34 · S/1980 S 35 · S/1980 S 36 · S/1981 S 4 · S/1981 S 7 · S/1981 S 10 · S/1981 S 11 · S/1981 S 15 · S/1981 S 16 · S/1981 S 17 · S/1981 S 18 · S/1981 S 19 · S/1995 S 8 · S/1995 S 9 · S/1995 S 10 · S/1995 S 11 · S/1995 S 12 · S/1995 S 13 · S/1995 S 14 · S/1995 S 15 · S/1995 S 16 · S/1995 S 17 · S/1995 S 18 · S/1995 S 19 · S/2004 S 3 · S/2004 S 4 · S/2004 S 6
Дивись також: Кільця Сатурна
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
