Ð’'єтнамÑька мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ð’'єтнамÑька мова | |
---|---|
Поширена в: | Ð’'єтнам, Камбоджа, ЛаоÑ, СШÐ, ФранціÑ. |
Регіон: | Південно-Ñхідна ÐÐ·Ñ–Ñ |
КількіÑÑ‚ÑŒ ноÑіїв: | до 73 млн. |
МіÑце: | 17 |
КлаÑифікаціÑ: | ÐуÑтроазіатÑька Мон-кхмерÑька Ð’'єтмионґÑька Ð’'єтнамÑька мова |
Офіційний ÑÑ‚Ð°Ñ‚ÑƒÑ | |
Державна: | - |
Офіційна: | В'єтнам |
Регулює: | офіційного Ñ€ÐµÐ³ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ Ñ–Ñнує |
Коди мови | |
ISO 639-1 | vi |
ISO 639-2 | vie |
SIL | vie |
Ð’'єтнамÑька мова — одна з в'єтмионґÑьких мов. Офіційна мова Ð’'єтнаму; поширена також у Камбоджі, ЛаоÑÑ–, Таїланді, Ðовій Каледонії, Франції, СШÐ. Загальна кількіÑÑ‚ÑŒ мовців — до 73 млн. ВиділÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸ оÑновних діалекти: північний, центральний та південний, Ñкі мають фонетичні та лекÑичні відмінноÑÑ‚Ñ–.
Від інших в'єтмионґÑьких мов в'єтнамÑька відрізнÑєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñтішою Ñтруктурою Ñкладу, більшою кількіÑÑ‚ÑŽ тонів (до шеÑти), великою кількіÑÑ‚ÑŽ китайÑьких запозичень. Граматичні відмінноÑÑ‚Ñ–, натоміÑÑ‚ÑŒ, незначні.
Літературна мова Ñформована на базі північних та центральних діалектів. ПиÑьмова мова ÑпираєтьÑÑ Ð½Ð° звуковий Ñклад центрального діалекту та на ÑиÑтему тонів північного діалекту. Ð’ уÑному мовленні нормативним вважаєтьÑÑ Ð²Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð° ханойÑької говірки північного діалекту.
До 1910 року у Ð’'єтнамі було розповÑюджено два види пиÑемноÑÑ‚Ñ– – китайÑькі ієрогліфи та ÑиÑтема «тьи-ном», що виникла на ґрунті Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ñ”Ñ€Ð¾Ð³Ð»Ñ–Ñ„Ñ–Ð². З 1910 року було введено пиÑьмо «куок-нґи», Ñке було Ñтворене у XVII Ñторіччі португальÑькими міÑіонерами на базі латинки.