Джордж Орвелл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джордж Орвелл (George Orwell) (25 червня 1903, Бенгалія — 21 січня 1950, Лондон ) — відомий англійський письменник, справжнє ім’я — Ерік Артур Блер (Eric Arthur Blair). Писав журналістські нариси й політичні та літературні есе. Всесвітньо відомим він став завдяки двом творам, написаним в останні роки його життя: політичній алегорії «Ферма тварин» і роману-антиутопії «1984», де він зобразив тоталітарне суспільство.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] Дитинство
Ерік Артур Блер народився в 1903 році в індійському селі Мотіхарі на границі з Непалом. У той час Індія була частиною Британської імперії, і батько майбутнього письменника, Ричард Блер, служив в одному з департаментів індійської адміністрації Великобританії. Мати письменника була дочкою французького торговця. Коли Еріку виповнилося 8 років, його не без проблем влаштували в приватну підготовчу школу в графстві Сассекс. Через кілька років, проявивши неабиякі здібності в навчанні, хлопчик одержав стипендію для подальшого навчання в Ітоні, найпривілегійованішій приватній школі Великобританії. Пізніше в есе «Чому я пишу» Оруелл згадував, що вже в 5—6 років він твердо знав, що буде письменником, а в Ітоні визначилося коло його літературних пристрастей — Свіфт, Стерн, Джек Лондон.
[ред.] Бірма
Він жив в аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання Ерік виїхав з Англії до її східних колоній, як колись його батько й тисячі інших незаможних англійців. Він пішов на службу в імперську поліцію, спочатку в Індії, потім у Бірмі. У 1927 році, розчарувавшись в ідеалах і системі, якій він служив, Блер іде у відставку й переселяється на Портобелло Роуд, у кварталі лондонської бідноти, потім їде в Париж — осередок європейської богеми. Однак майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у робочому кварталі, де заробляв миттям посуду, і набирався досвіду й вражень, які пізніше наповнять його романи й численні есе.
[ред.] Письменник
1933 року він публікує збірку нарисів «Фунти лиха в Парижі і Лондоні» під псевдонімом Джордж Орвелл. Святий Джордж — патрон Англії, Орвелл — невеличка річечка на тихій англійській півночі. Так підписує він свої романи, що виходять після цього щороку.
В 1934 році побачила світ книга «Бірманські будні» в якій автор розповів про роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії. В 1935 було опубліковано роман «Дочка священика» (A Clergyman’s Daughter) і ряд робіт з найрізноманітніших питань — політики, мистецтва, літератури.
[ред.] Іспанська громадянська війна
Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як кореспондент Бі-бі-сі і лондонської газети «Обсервер», разом з дружиною Еллін О’Шоннесі (Eileen Blair) відправляється в Іспанію. Захищали республіку від фашизму в Іспанії різні люди — від комуніста Мате Залки до Ернеста Хемінгуея і Андре Мальро. Як прихильник лейбористської партії Орвелл приєднався до антисталіністської лівої організації ПОУМ, яка діяла під прапором IV Інтернаціоналу, створеного Троцьким. Переслідування троцькістів, що розпочала республіканська влада під тиском Москви, ледве не коштували йому життя. Орвелл не знав, що для Сталіна в Іспанії точилося дві війни — другорядна війна проти фашизму і головна, таємна війна проти Троцького, за монопольний вплив на міжнародний комуністичний рух. Але він прекрасно відчув фальш і брехню, несправедливість звинувачень чесних і хоробрих бійців, вони з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС з їх політичними противниками. Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл видрукував книгу «Данина Каталонії» (Homage to Catalonіa), — одну з найяскравіших та найправдивіших розповідей про громадянську війну в Іспанії і один із перших лівих протестів проти сталінської нечистої гри. Водночас Орвелл, як і ряд інших лівих письменників, намагається розгадати таємницю московських політичних процесів проти діячів старого, ленінського керівництва партії, на яких колись незламні більшовицькі вожді, явно духовно розчавлені в застінках, покірно каялися в шпигунстві, тероризмі і диверсіях.
[ред.] Друга світова війна й далі
Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на Бі-бі-сі, потім редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у Європі.
- У 1944 році Ерік і Еллін Блер всиновили одномісячного хлопчика, якого вони назвали Ричардом.
- 29 березня 1945 року під час операції померла дружина письменника.
Після втрати Еллін Орвелл переселився на відлюдний острів на узбережжі Шотландії, де працював, майже ні з ким не спілкувався. Тут він завершив роман «1984», який був опублікований в 1949 році. Помер письменник у січні 1950 року, у віці 47 років.
[ред.] Праці
Навіть після подій в Іспанії Орвелл залишився непримиренним критиком вад капіталізму, «демократичним соціалістом» і противником консервативних політиків, яких завжди вважав профашистськими. Саме європейський профашистський консерватизм, на думку письменника, віддав іспанську демократію на поталу Франко, Гітлеру й Муссоліні. Орвелл, Артур Кестлер, Олдос Хакслі та інші інтелектуали довоєнної пори, яким раніше від інших лівих відкрилося звіряче обличчя червоної диктатури, не зрадили своїх гуманістичних переконань, свого співчуття бідним і знедоленим класам всього людства. Вони позбулися тільки ілюзій щодо світової місії СРСР і можливостей революційної ідеології комуністичного руху.
Ще в рецензії на «Майн кампф», надрукованій 1934 року, Оруелл поставив поруч імена Гітлера й Сталіна. Пізніше він дедалі настирливіше зазначає спільність тоталітарних методів обох диктаторів. 1943 року, коли Сталін розпустив Комінтерн, аби підкреслити свою відмову від ідеї світової революції і свою лояльність до союзників по антигітлерівській коаліції, Оруелл пише різко антисталінський памфлет «Ферма тварин» (Anіmal Farm), де в хижому кабані Наполеоні з його незмінною люлькою в зубах легко впізнати «вождя усіх народів». Завершивши роботу над рукописом у лютому 1944 року, Орвелл після відмови декількох видавництв зміг опублікувати її тільки в 1945. Видавців лякав відверто антисталіністський (за словами самого Орвелла) характер книги. Але йшла війна, і перед погрозою фашистського рабства московські політичні процеси і радянсько-німецький пакт про ненапад витіснялися на периферію суспільної свідомості — на карту була поставлена свобода Європи. У той час і в тих умовах критика сталінізму неминуче асоціювалася з випадом проти СРСР.
Картина жахливої монотонної майбутньої дійсності, намальована Орвеллом, є насправді послідовною концепцією природи сучасного світу, а не випадковими видіннями новітнього Нострадамусу. Суть цієї концепції розкривається в розмові героя з його катом О’Браєном. О’Браєн, говорить: Ми знаємо, ніхто і ніколи не брав влади для того, щоб потім відмовитися від неї. Влада — мета, а не засіб, а революції роблять для того, щоб встановити диктатуру. Мета насильства — насильство. Мета катування — катування. Так ось, мета влади — влада.
У колишньому СРСР творчість Орвелла стала відома читачеві з 1988 року, коли в журналах було опубліковано «Ферму тварин». У той же період було зняте багаторічне табу з іншої антиутопії Дж. Орвелла - «1984», роману, що у нас або замовчувався, або трактувався як антирадянський, реакційний.
Орвел відкрив світові нові небезпеки і нові перспективи, і саме тому його твори не втратили актуального політичного сенсу. Тоталітаризм може бути знищений, але він проростатиме в тисячах новітніх і найцивілізованіших варіантів. І ніхто не гарантований, що в променях влади добропорядні люди раптом не зазнають дивної еволюції.
[ред.] Цитати
- «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» («Ферма тварин», 1945)
- «Хто керує минулим, той керує майбутнім: хто керує сьогоденням, керує минулим» («1984», 1949)
- «Війна — це мир, свобода — це рабство, сила — в незнанні» («1984», 1949)
[ред.] Цікаві факти
- Олдос Хакслі був вчителем Орвелла, коли той вчився в Ітоні
- Його дружина була студенткою Дж. Р. Р. Толкієна
- Орвелл першим застосував термін холодна війна в есе «Ви і атомна бомба», написаному 10 жовтня 1945 р.
[ред.] Книги
- Фунти лиха в Парижі й Лондоні (Down and Out in Paris and London, 1933)
- Бірманські будні (Burmese Days, 1934)
- Дочка священика (A Clergyman’s Daughter, 1935)
- Keep the Aspidistra Flying, 1936
- The Road to Wigan Pier, 1937
- Данина Каталонії (Homage to Catalonіa, 1938)
- Coming Up For Air, 1939
- Лев і єдиноріг: соціалізм і англійський геній (The Lion and The Unicorn: Socialism and the English Genius, 1941)
- Ферма тварин (Свійський хутір) (Anіmal Farm, 1945)
- 1984 (Nineteen Eighty-Four, 1949)
[ред.] Есе
[ред.] Дивись також
- Джеймс Бернгам — автор книги «Менеджерська революція», яка мала великий вплив при написанні «1984»
- Євгеній Замятін — автор новели «Ми», яка стала прототипом «1984»
[ред.] Джерела
- http://www.orwell.ru/
- en:George Orwell
- Мирослав Попович «Письменник i Левіафан», Столичные новости № 23, 2003
[ред.] Ресурси Інтернет
- Олександр Ірванець «Орвелл вiчно живий!»
- Джордж Орвел: анатомія фанатизму й ненависті
- Знайомтесь: Джордж Орвел
- Ґеорг Оруел. Колгосп тварин. - вид-во «Прометей», переклад Івана Чернятинського (сайт «Зустріч»)
- Ґеорг Оруел. Колгосп тварин. - вид-во «Прометей», переклад Івана Чернятинського (сайт «Літопис»)
- Джордж Орвелл «Свобода парку»
- Джордж Орвелл «Письменники і свобода»
- Борис Потятиник «Свободі преси загрожують дві головні небезпеки: репресії і… їх відсутність»