Дике Полювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дике Полювання (Wilde Jagd) - це народний міф, що був у минулому поширений у північній Європі та Британії. Основні характеристики всюди були однакові: фантазматична група мисливців із відповідним спорядженням (на конях, із собаками; на чорних конях, чорних собаках і т.п.) проноситься у божевільній погоні по небу.

Поява Дикого Полювання вважалась ознакою майбутніх нещасть та катастроф. Смертних, що мали нещастя опинитись на шляху Полювання, викрадали та переносили у світ мертвих.

У народній германській міфології Дике Полювання - це гурт злих духів та привидів, що летять у небі в часи зимових бурь (від Різдва до Богоявлення) у супроводі гінчих псів. Небезпечна для людей, особливо на перехрестях доріг. Проводиря Дикого Полювання - Дикого Мисливця - виводять від Одіна, що несеться по небу на чолі війська мертвих. Французам було вiдоме власне iм'я володаря Дикого Полювання - щось на шталт Хеллекен. Також у Середньовіччі із Диким Мисливцем асоціювали конкретних історичних осіб: Аттілу, Карла Великого. Альтернативний погляд був, що це душі грішників під проводом Каїна та Ірода.