Дніпропетровська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дніпропетровська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Утворена: | 27 лютого 1932 року | ||||
| Код КОАТУУ: | 12000 | ||||
| Населення: | 3476200 (2005) | ||||
| Площа: | 31914 км² | ||||
| Густота населення: | 109 осіб/км² | ||||
| Телефонні коди: | +380-56 | ||||
| Обласний центр: | Дніпропетровськ | ||||
| Райони: | 22 | ||||
| Міста: обласного значення |
13 7 |
||||
| Райони в містах: | 18 | ||||
| Смт: | 46 | ||||
| Села: | 1369 | ||||
| Селища: | 69 | ||||
| Селищні ради: | 40 | ||||
| Сільські ради: | 288 | ||||
| Номери автомобілів: | AE | ||||
| Інтернет-домени: | dnepropetrovsk.ua; dp.ua | ||||
| Обласна влада | |||||
| адреса=49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2 | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.adm.dp.ua | ||||
| Голова ОДА: | Дєєва Надія Миколаївна | ||||
| Голова обл. ради: | Вілкул Юрій Григорович | ||||
Дніпропетровська область — область в Україні. Розташована в центральній частині країни. Утворена 27 лютого 1932 року. Площа області складає 31,9 тис. км² (5,3% площі території України). Населення — 3 502,9 тис. осіб (на 1.01.2004 року). Центр області — місто Дніпропетровськ.
Зміст |
[ред.] Географічне положення
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.
[ред.] Рельєф
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижуєтья в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.
[ред.] Річки. Озера
В області протікають 217 річок, них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.
[ред.] Адміністративний устрій
До складу області входять 13 міст обласного підпорядкування, 22 райони, 7 міст районного підпорядкування, 46 селищ та 1439 сільських населених пунктів.
[ред.] Міста
[ред.] Районного значення
[ред.] Селища
- Авіаторське
- Аули
- Брагинівка
- Васильківка
- Вишневе
- Гвардійське
- Гірницьке
- Губиниха
- Демурине
- Дніпровське
- Іларіонове
- Карнаухівка
- Кіровське
- Кринички
- Курилівка
- Лихівка
- Магдалинівка
- Мар'ївка
- Межова
- Меліоративне
- Миколаївка (Петриківський район)
- Миколаївка (Широківський район)
- Новомар'ївка (Солонянський район)
- Новомиколаївка
- Новопокровка
- Петриківка
- Петропавлівка
- Письменне
- Покровське
- Просяна
- Радушне
- Роздори
- Сад
- Славгород
- Солоне
- Софіївка
- Томаківка
- Христофорівка
- Царичанка
- Чаплине
- Червоногригорівка
- Черкаське
- Чортомлик
- Широке
- Щорськ
- Ювілейне
- Юр'ївка
[ред.] Міські райони
[ред.] Райони міста Дніпродзержинська
- Баглійський
- Заводський
- Дніпровський
[ред.] Райони міста Дніпропетровська
- Амур-Нижньодніпровський
- Бабушкінський
- Жовтневий
- Індустріальний
- Кіровський
- Красногвардійський
- Ленінський
- Самарський
[ред.] Райони міста Кривого Рогу
- Дзержинський
- Довгинцівський
- Жовтневий
- Інгулецький
- Саксаганський
- Тернівський
- Центрально-Міський
[ред.] Історія
- 1766 — засновано місто Катеринослав
- 1766—1783 — Катеринослав у складі Новоросійської губернії Російської імперії
- 30 березня 1783 — із Азовської та Новоросійської губерній уторене Катеринославське намісництво
- 12 грудня 1796 — утворено Новоросійську губернію
- 8 жовтня 1802 — Новоросійська губернія розділена на Катеринославську, Миколаївську і Таврійську
- 7 листопада—28 грудня 1917 — губернія в складі УНР
- 28 грудня 1917—30 січня 1918 — у складі Української Радянської Народної Республіки
- 30 січня—2 квітня 1918 — губернія у складі Донецько-Криворізької Радянської Республіки РРФСР
- 2 квітня 1918 — захоплення німецькими військами
- 2—29 квітня 1918 — губернія у складі УНР
- 29 квітня—14 грудня 1918 — губернія в складі Української Держави
- 10 березня—29 червня 1919 — Катеринославська губернія в складі УСРР
- 12 травня 1919 — захоплення військами отамана Григор'єва
- 15 травня 1919 — захоплення військами Червоної Армії
- 29 червня 1919 — захоплення військами генерала Май-Маєвського
- 30 червня 1919 — захоплення військами Денікіна
- 16 липня—27 жовтня 1919 — губернія в складі УСРР
- 27 жовтня 1919 — захоплення військами Махна
- 30 грудня 1919 — захоплення військами Червоної Армії, губернія входить до УСРР
- 30 грудня 1922 — УСРР входить до СРСР
- 7 березня 1923 — губернія поділена на 6 округів: Бердянський, Запорізький, Катеринославський, Криворізький, Мелітопольський, Павлоградський
- 1 серпня 1925 — ліквідовано Катеринославську губернію
- 20 липня 1926 — Катеринославський і Павлоградський округи об'єднані в Дніпропетровський
- 2 вересня 1930 — ліквідовано Дніпропетровський округ, утворені райони
- 27 лютого 1932 — утворено Дніпропетровську область
- 25 серпня 1941—25 жовтня 1943 — німецька окупація (область входила до складу Рейхскомісаріату Україна)
[ред.] Обласна влада
[ред.] Губернатори, голови облвиконкомів
| Губернатори | |
| 1789—1794 | Каховський Василь Васильович |
| 1795—1796 | Хорват Йосип Іванович |
| 1797—1800 | Селецький Іван Іванович |
| 1800—1801 | Ніколєв Іван Петрович |
| 1801—1802 | Миклашевський Михайло Павлович |
| 1802—1803 | Беклешов Сергій Андрійович |
| 1803—1809 | Берг Петро Іванович |
| 1809—1817 | Гладкий Кирило Семенович |
| 1817—1820 | Калагеоргій Іван Христофорович |
| 1820—1823 | Шеміот Віктор Леонтійович |
| 1823—1844 | Воронцов Михайло Семенович (генерал-губернатор) |
| 1823—1824 | Цалабан Трохим Матвійович |
| 1824—1828 | Свєчин Олексій Іванович |
| 1.01.1828—10.08.1831 | Донець-Захоржевський Дмитро Андрійович |
| 12.08.1831—4.06.1832 | Франк Отто Романович |
| 4.06.1832—24.04.1836 | Лонгінов Никанор Михайлович |
| 1836—1837 | Сафонов Дмитро Васильович (віце-губернатор) |
| 11.12.1837—25.01.1847 | Пеутлінг Андрій Олександрович |
| 25.01.1847—14.11.1857 | Фабр Андрій Якович |
| 15.11.1857—2.03.1862 | Сіверс Олександр Карлович |
| 16.03.1862—11.09.1863 | Ізвольський Петро Олександрович |
| 16.09.1863—15.02.1865 | Крігер Григорій Олександрович |
| 19.02.1865—16.10.1870 | Дунін-Барковський Василь Дмитрович |
| 16.10.1870—23.02.1882 | Дурново Іван Миколайович |
| 8.04.1882—7.10.1883 | фон Розенберг Андрій Григорович |
| 7.10.1883—19.07.1884 | Долгоруков Василь Михайлович |
| 19.07.1884—19.04.1890 | Батюшков Дмитро Миколайович |
| 19.04.1890—23.12.1893 | Шліппе Володимир Карлович |
| 23.12.1893—3.03.1897 | Мартинов Дмитро Миколайович |
| 15.03—30.12.1897 | Баторський Олександр Олександрович |
| 30.12.1897—13.04.1900 | Святополк-Мирський Петро Дмитрович |
| 1900—1904 | Келлер Федір Едуардович |
| 1904—1905 | Нейдгардт Олексій Борисович |
| 1905—1906 | Александровський Сергій Васильович |
| 1906—1909 | Клінгенберг Микола Михайлович |
| 1909—1910 | Шидловський Костянтин Михайлович |
| 1910—1913 | Якунін Владислав Васильович |
| 1913—1916 | Колобов Володимир Арсенійович |
| 1916—1917 | Ченявський Андрій Гаврилович |
| Голови губернського і обласного виконавчого комітету: | |
| 1917 | Квірінг Еммануїл Йонович (голова військревкому) |
| 1917 | Аверін Василь Кузьмич (голова військревкому) |
| 1918 | Мазепа Ісак Прокопович (голова революційної ради) |
| січень—липень 1919 | Епштейн Яків Аркадійович |
| 1919—1920 | Мінін Сергій Костянтинович |
| 1920 | Аверін Василь Кузьмич |
| 1920—1921 | Клименко Іван Євдокимович |
| 1921 | Власенко Степан Наумович |
| 1921—1922 | Любченко Панас Петрович |
| 1922—1923 | Кузнецов Яків Петрович |
| 1923 | Симонов |
| 1923—1924 | Самохвалов |
| серпень—жовтень 1932 | Петровський Данило Іванович |
| 1932—1933 | Алексєєв Микита Олексійович |
| 1934—1935 | Гаврилов Іван Андрійович |
| 1935—1937 | Федяєв Іван Федорович |
| 1937 | Нікітченко Микола Іванович (в.о. голови ОВК) |
| 1940—1941 | Найденов Павло Андрійович |
| 1941—1943 | Зельцнер Клаус (генеральський комісар) |
| 1943—1944 | Найденов Павло Андрійович |
| 1944—1947 | Дементьєв Георгій Гаврилович |
| 1947—1952 | Філіппов Іван Маркелович |
| 1954—1961 | Юнак Іван Харитонович |
| 1961—1963 | Васильєв Микола Федорович |
| 1964—1978 | Пашов Михайло Васильович |
| 1978—1983 | Бойко Віктор Григорович |
| 1983—1987 | Бабич Юрій Петрович |
| 1991—1992 | Задоя Микола Кузьмич |
| 1992—1994 | Лазаренко Павло Іванович (представник Президента України) |
| 1994—1995 | Лазаренко Павло Іванович |
| Голови ОДА: | |
| 19.07—25.09.1995 | Лазаренко Павло Іванович |
| 25.09.1995—8.08.1996 | Деркач Микола Іванович (в.о.) |
| 8.08.1996—3.09.1997 | Деркач Микола Іванович |
| 3.09.1997—10.04.1998 | Забара Віктор Миколайович |
| 10.04.1998—27.04.1999 | Мигдєєв Олександр Васильович |
| 27.04.1999—30.07.2003 | Швець Микола Антонович |
| 30.07.2003—30.12.2004 | Яцуба Володимир Григорович |
| 30.12.2004—4.02.2005 | Мелещик Володимир Адамович (в.о.) |
| 4.02—4.03.2005 | Касьянов Сергій Павлович |
| 4.03—1.04.2005 | Чорнокур Іван Григорович (в.о.) |
| 1.04—22.09.2005 | Єхануров Юрій Іванович |
| 22.09—11.11.2005 | Дєєва Надія Миколаївна (в.о.) |
| з 11.11.2005 | Дєєва Надія Миколаївна |
[ред.] Голови обкомів і обласних рад
| Перші секретарі губернського, окружного і обласного комітетів КП(б)У: | |
| 1919—1920 | Квірінг Емануіл Йонович (секретар губкому КПУ) |
| квітень—вересень 1920 | Гілинський Абрам Лазаревич (секретар губкому КПУ) |
| 1925—1927 | Медведєв Олексій Васильович |
| 1927—1930 | Семенов Борис Олександрович |
| лютий—жовтень 1932 | Чернявський Володимир Ілліч |
| 1932—1933 | Строганов Василь Андрійович |
| 1933—1937 | Хатаєвич Мендель Маркович |
| березень—листопад 1937 | Марголін Натан Веніамінович |
| 1937—1938 | Коротченко Дем'ян Сергійович |
| 1938—1941 | Задіонченко Семен Борисович |
| 1941—1942 | Сташков Микола Іванович |
| 1942—1944 | Садовниченко Дмитро Гаврилович |
| 1944—1947 | Найденов Павло Андрійович |
| 1947—1950 | Брежнєв Леонід Ілліч |
| 1950—1955 | Кириленко Андрій Павлович |
| Перші Секретарі обласного комітету КПУ: | |
| 1955—1957 | Щербицький Володимир Васильович |
| 1957—1961 | Гайовий Антон Іванович |
| 1961—1963 | Толубєєв Микита Павлович |
| 1963 | Толубєєв Микита Павлович (голова промислового обкому) |
| 1963—1964 | Ватченко Олексій Федосійович (голова сільського обкому) |
| 1963—1964 | Щербицький Володимир Васильович (голова промислового обкому) |
| 1964—1965 | Щербицький Володимир Васильович |
| 1965—1976 | Ватченко Олексій Федосійович |
| 1976—1983 | Качаловський Євген Вікторович |
| 1983—1987 | Бойко Віктор Григорович |
| 1987—1988 | Івашко Володимир Антонович |
| 1988—1990 | Задоя Микола Кузьмич |
| 1990—1991 | Омельченко Микола Григорович |
| Голови Обласної Ради: | |
| 5.04.1990—28.02.1992 | Задоя Микола Кузьмич |
| 1992—1994 | Богатир Віктор Васильович |
| 26.06.1994—14.05.1998 | Лазаренко Павло Іванович |
| 1998—2002 | Дубінін Едуард Владиславович |
| 16.05.2002—13.12.2004 | Булавка Галина Іллівна |
| з 13.12.2004 | Швець Микола Антонович |
[ред.] Сусідні області
 |
Дніпропетровська область |
||
|---|---|---|---|
| Райони | Апостолівський • Васильківський • Верхньодніпровський • Дніпропетровський • Криворізький • Криничанський • Магдалинівський • Межівський • Нікопольський • Новомосковський • Павлоградський • Петриківський • Петропавлівський • Покровський • П'ятихатський • Синельниківський • Солонянський • Софіївський • Томаківський • Царичанський • Широківський • Юр'ївський | ||
| Міста обласного значення | Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Жовті Води • Кривий Ріг • Марганець • Нікополь • Новомосковськ • Орджонікідзе • Павлоград • Першотравенськ • Синельникове • Тернівка | ||
 |
Україна |
||
|---|---|---|---|
| Автономна республіка: | Крим | ||
| Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
| Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||
