Ейсман Густав Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гу́став Іва́нович Е́йсман (1825—1884 рр.) — відомий київський домовласник, професор Київського університету, міський голова Києва у 1872-73 рр. та 1879-84 рр.
Густав Ейсман народився у Києві, у родині заможного аптекаря. Був нащадком лютеранського пастора саксон-кобурзького походження, який переїхав до Києва у 1812 році. Закінчив курс юридичного факультету Київського університету зі ступенем кандидата (1845 рік), далі — здобув ступінь магістра (1847), ад'юнкта університету (1848). Очолював кафедру історії російського законодавства, був секретарем юридичного факультету, з 1862 року — у відставці.
Був одним з провідних домовласників Києва. Володів садибами на вулиці Великій Житомирській, 2 (яку згодом, у 1873 році, продав під Перше реальне училище), на Хрещатику (на місці сучасного поштамту), на вул. Володимирській тощо. Був власником цегельні на Либеді.
Ейсман увійшов до складу міської управи у 1871 році як керівник будівельної справи, але у травні того ж року відмовився від посади. У 1872 році вперше був обраний міським головою (через тимчасову відставку Павла Демідова Сан-Донато), але у 1873 році відмовився від виконання обов'язків через сімейне лихо — донька Ейсмана померла під час пологів, а невтішний зять покінчив життя самогубством, кинувшись з Ланцюгового мосту. Знову був обраний у 1875 році, та посаду не прийняв (замість нього головою став Микола Ренненкампф). Проте відмови не означали, що Ейсман був байдужий до міських справ: у 1871-79 рр. він очолював Товариство взаємного кредиту, що своїми позиками сприяло розвитку домобудування у Києві.
Після третього обрання у 1879 році Ейсман відмовлятися вже не став і успішно керував містом аж до смерті. Був керівником авторитарного типу, але заради справи не шкодував сил та енергії, іноді власним коштом забезпечуючи вирішення муніципальних проблем. Помер 11 квітня 1884 року, похований на Байковому цвинтарі.
[ред.] Джерела інформації
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
