Квазі-імпульс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Квазі-імпульс - це квантове число властиве для квазічасток у кристалах. Має багато рис спільних із імпульсом, але є певні відмінності. Так, квазі-імпульс обмежений першою зоною Брілюена.
Квазі-імпульс визначається за формулою 
, де 
обмежений першою зоною Брілюена хвильовий вектор.
Доволі часто, зважаючи на очевидний зв'язок між двома величинами, квазі-імпульсом називають хвильовий вектор .
При додаванні квазі-імпульсів результат приводиться до першої зони Брілюена, додаючи чи віднімаючи вектор оберненої ґратки. Завдяки цьому закон збереження квазі-імпульсу має цікаву особливість, і в кристалі можливі процеси із зміною квазі-імпульсу на вектор оберненої гратки. Такі процеси називають процесами перекиду. Цими процесами, зокрема, зумовлена теплопровідність у кристалах.
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
- Пінкевич І.П., Сугаков В.Й. (2006). Теорія твердого тіла, Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет".
