Конституція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Констит́уція (лат. constitutio – установлення, устрій) - основний закон держави, що визначає конституційний лад, суспільний і державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. У відповідності до Конституції розробляється все законодавство держави.
У Стародавньому Римі конституціями називали окремі акти, які видавали імператори. Перша "неписана" конституція з'явилася в Англiї. Це були два документи - Велика Хартія Вiльностей, 1215 року i Бiл про права, 1689 року, які є чинними до сьогоднішнього дня. Першою офіційною конституцією вважається Конституція США, прийнята 1787 року. З незначними поправками вона чинна і по сьогоднішній день. У Європі першою офіційною конституцією вважається Конституція Франції 1791 року, а в азіатських країнах Конституція Ірану 1906 року. Перша конституція у Росії була прийнята 1918 році. Першою українською конституцією вважають конституцію гетьмана Вiйська Запорозького Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 pоку, коли в м.Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено"Правовий Уклад Та Конституція ВIДНОСНО Прав I Вольностей ВIЙСЬКА Запорозького".
Література
- Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн.
- Cлюсаpенко А.Г., Томенко М.В. Історія Української Конституції.
