Мехмед IV
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мехме́д IV (тур. محمد رابع) (також Махмед IV, Магомед IV) (2 вересня 1642—1692) - турецький султан (1648-87).
Мехмед IV був сином султану Ібрагима I.
За правління Мехмед IV турецький уряд проводив політику налагодження союзницьких відносин з Україною та надавав підтримку гетьманам Богдану Хмельницькому, Івану Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлу Тетері, Івану Брюховецькому і Петру Дорошенку. В 1650 турецький уряд внаслідок тривалих двосторонніх переговорів, запропонував Богдану Хмельницькому прийняти протекторат над Україною, що мала стати васальною державою Османської імперії як Молдавія, Волощина, Трансільванія і Кримське ханство. На думку деяких українських істориків (Михайло Грушевський, Олександр Оглоблин та інших) на початку 1651 Богдан Хмельницький, незважаючи на опозицію частини української шляхти (Адам Кисіль) і вищого духовенства (Сильвестр Косів) прийняв пропозицію Мехмеда IV і визнав турецький протекторат. Проте плани створення антипольської коаліції у складі України, Туреччини, Кримського ханства, Молдавії, Волощини та Трансільванії не були реалізовані. В 1667 з ініціативи Петра Дорошенка розпочалися переговори з турецьким урядом про створення військово-політичного союзу України з Туреччиною. Мехмед IV погодився взяти Україну під турецький протекторат, причому Україна зберігала повну автономію, право вільного вибору гетьмана, звільнялась від данини і отримувала воєнну допомогу у боротьбі за об'єднання всіх українських земель під владою Війська Запорізького. Цей договір був ухвалений Корсунською Радою 1669. У 1672 Мехмед IV очолював турецьку армію, що спільно з українськими військами під проводом Петра Дорошенка здобула Кам'янець та звільнила від польських військ значну частину Поділля і Галичини.
Внаслідок турецько-польської війни 1672-76 та умов Бучацького договору 1672 і Журавненського договору 1676 до Османської імперії відійшло Поділля, а під владою Петра Дорошенка залишалась тільки Брацлавщина і Пд. Київщина, що було порушенням українсько-турецької угоди 1668 і стало початком краху зовнішньої політики гетьмана Петра Дорошенка. В 1677-81 уряд Мехмеда IV, підтримуючи Юрія Хмельницького, вів спільною українськими військами війну проти Московського царства за Лівобережну Україну (див. Чигиринські походи 1677 і 1678), яка завершилась укладанням Бахчисарайського мирного договору 1681. За Мехмедом IV у вересні 1683 турецька армія під час облоги Відня зазнала поразки від польських військ під командуванням Яна III Собеського, у складі яких були і українські козаки. В 1687 Мехмед IV був усунений від влади яничарами.
