Нетішин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нетішин

Основні дані

Регіон:

Хмельницька область

Район/міськрада:

Нетішинська міськрада

Засноване/перша згадка:

1542 (перша згадка)

Статус міста

з 1984 року

Населення

34 358 (перепис 2001)

Площа:

66 км²

Поштові індекси:

30100

Телефонний код:

+380-3848

Географічні координати:

50°21' пн.ш. 26°38' сх.д.

Відстань

Найближча залізнична станція:

{{{станція}}}

До обл.центру:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

До Києва:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

Міська влада

Веб-сторінка:

http://www.netishyn.osp.com.ua/

Міський голова:

Смишляєв Олександр Євгенович

Нетішин — місто обласного значення в Україні, Хмельницька область.

Населення 34 358 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 50°21' пн.ш. 26°38' сх.д.

Місто розташоване на річці Горинь, на межі Хмельницької та Рівненської областей, за 7 км від залізничної станції Кривин на лінії Шепетівка—Здолбунів. Хмельницька АЕС.

Відоме з 1542 року. Статус міста з 1984 року. Місто обласного значення з 1993 року.

[ред.] Історія

[ред.] XVI—XVIII століття

1542 — перша писемна згадка про село Нетішин в листі польського короля Сигізмунда Августа, за яким Нетішин як замкове село за поділом земель князя Костянтина Острозького переходить до княгині Беати Костелецької
1566 — за ІІ Литовським Статутом Нетішин входить до Луцького повіту Волинського воєводства
70-і роки XVI століття — село переходить у володіння доньки Беати Костелецької Гальшки Острозької, а згодом — у володіння князя Костянтина-Василя Острозького
1603 — Нетішин переходить у володіння Олександра Острозького. Після смерті князя в 1603 році його маєтності, в тому числі й Нетішин, переходять у спадок його синам — Костянтину і Янушу Олександровичам. До часу їх повноліття ці землі тримала їхня мати — Анна Костчанка-Острозька.
1621 — поділ маєтностей князів Острозьких, згідно з яким село Нетішин відходить княгині А.-А. Ходкевич
1629 — в Нетішині близько 50 будинків
1648—1654 — Острожчина стала активним театром бойових дій Визвольної війни під проводом Б.М. Хмельницького, в результаті чого село було якоюсь мірою зруйноване військами князя Домініка Заславського, хоча про масштаби занепаду докладних відомостей немає
1654 — після смерті княгині Ходкевич, останньої представниці прямої лінії князів Острозьких, її маєтності переходять у власність нащадків її сестри, на той час уже покійної, К. Замойської: сина Яна та двох дочок — Гризельди-Констанції та Йоанни-Барбари, котра вийшла заміж за Яна-Олександра Конецпольського, коронного хорунжого
1654—1690 — протягом 36 років маєткиии князів Острозьких знаходяться у володінні двох родів: спочатку частиною Острога володіє Ян Замойський, воєвода київський та сандомирський, а згодом, у силу родинних обставин, Острог переходить до Конецпольських. У цей період Нетішин зазнає занепаду через постійні татарські та козацькі набіги.
20 лютого 1690 — Ян-Олександр Конецпольський передає село Нетішин, коронному гетьману Станіславу-Яну Яблоновському
1702 — відбувається поділ земель між нащадками С.-Я. Яблоновського — Яном, Олександром та Станіславом. Нетішин входить до Кривинського маєтку князів Яблоновських. Цей маєток передається у спадок і належить Яблоновським Яну-Станіславу (1669—1731), Станіславу-Вінцентію (1694—1754), Антонію-Варнаві (1732—1799).
27 березня 1793 — після другого поділу Польщі Нетішин входить до складу Російської імперії
13 квітня 1793 — село включене до складу Ізяславської губернії.
1797 — згідно указу імператора Павла I про новий адміністративний устрій, Нетішин входить до Острозького повіту Волинської губернії.

[ред.] XIX століття

початок XIX століття — село знаходиться у володінні князя Максиміліана Яблоновського і входить до його Кривинського маєтку як фільварок — комплекс земельних угідь та господарських будівель, на яких поміщик провадив власне господарство
1813 — до Нетішина належить трохи більше, ніж 4930 морґів земельних угідь, що становить приблизно 2700 гектарів.
1831 — Волинь охоплює епідемія холери. У селі Нетішині на період з 29 березня по 25 квітня захворіло 9 чол., видужали від хвороби двоє, один помер і 6 залишилися хворими.
липень 1834 — в селі трапилася пожежа, за організацію гасіння котрої та врятування з вогню трьох селян засідателя острозького земського суду Г. Билібу волинський губернатор нагородив золотою медаллю.
1846 — помирає князь М. Яблоновський, і Кривинський маєток разом із Нетішином переходить у спадок до його сина Владислава. Останній, проте, не особливо дбав про його розвиток і згодом все прийшло у запустіння. Рятуючи маєток Яблоновських від повного занепаду, тесть Владислава Бенедикт Тишкевич викупив його частину (Плужнянський і Гільський ключі) на ім'я доньки.
7 лютого 1856 — село продане з публічного торгу в Петербурзькій опікунській раді графині Наталії Павлівні Зубовій. Куплений маєток графиня Зубова віддавала в управління різним особам, так званим "повіреним", надаючи їм широких повноважень у його керівництві.
1870 — в Нетішині на кошти прихожан було збудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті православну церкву на честь святого Великомученика Георгія Побідоносця і таку ж дзвіницю. Нетішинська церква була приписана до приходу села Вельбівне.
1882 — сільське кладовище огороджено дерев'яним парканом, збудована на кошти прихожан дерев'яна каплиця
1872 (за іншими джерелами 1875) — у Нетішині засновано однокласну школу. Учнів навчали місцевий священик та окремий учитель. На 1881 рік у ній навчалося 20 хлопців. За навчання платили самі селяни. Сума оплати на рік складала за одними джерелами — 141 рубель, за іншими — 100 рублів.
8 лютого 1885 — однокласна школа перетворена на церковно-приходську

[ред.] XX століття

початок ХХ століття — село Нетішин стає власністю Цецилії Ісааківни Леві
30 грудня 1922 — відбувається І з'їзд рад, на якому проголошено і затверджено Договір про утворення СРСР. Між селами Нетішин і Вільбівне проходить державний кордон між Радянським Союзом та Польщею. Нетішин залишається у складі Радянської України і відрізаний від свого історичного повітового центру — Острога.
1924 — в Нетішині створюється партійна організація, секретарем якої стає Франц Пашинський. Незабаром з'являються комсомольський осередок і піонерська організація.
1929 — в селі створено колгосп
1931 — збудовано клуб, у приміщенні якого також розміщуються бібліотека та семирічна школа
1932—1933 — у Нетішині, як і на всій території Радянської України триває голод
1933—1937 — у селі репресовано близько 200 чоловік
1936 — збудовано Нетішинську гідроелектростанцію потужністю 325 кВт, проведено електрифікацію села
4 липня 1941 — Нетішин захоплюють гітлерівці; селі створюється управа на чолі зі старостою Феодосієм Савчуком
18 січня 1944 — село звільнене 287-ою стрілецькою дивізією Першого Українського фронту. Село мало двох Героїв Радянського Союзу — С.І. Дікалова і Євстафія Борсаля. Від ран обидва невдовзі померли.
1949 — відновлює роботу місцева ГЕС. Її було реконструйовано, потужність доведено до 3,8 млн. КВт за рік.
початок 60-х років XX століття — вступає в дію високовольтна лінія "Добротвір—Луцьк—Рівне", відтак сільську ГЕС закрито.
1971 — прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про будівництво АЕС у західних районах України
початок 1975 — до Нетішина прибуває пошукова експедиція Київського відділення інституту "Теплоелектропроект", яка виконувала роботу щодо зіставлення варіантів розміщення АЕС в Рожнятові Івано-Франківської та Нетішині Хмельницької областей.
17 квітня 1975 — Міністерство енергетики і електрифікації СРСР приймає рішення про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішині Хмельницької області.
10 грудня 1975 — Постановою Ради Міністрів УРСР №536 затверджено акт про вибір майданчика для будівництва Хмельницької атомної електростанції.
4 лютого 1977 — Міністерством енергетики і електрифікації СРСР видано Наказ №46-а "Про початок робіт щодо будівництва Хмельницької АЕС"
1977 — починається розбудова міста
8 лютого 1978 — Наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР за №59 утворено Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції, яке і до сьогодні залишається головною будівельною організацією Нетішина
січень 1981 — як символічний початок будівництва, відбувається виймання першого ковша ґрунту під котлован для фундаменту першого енергоблоку
5 травня 1981 — указом Президії Верховної Ради УРСР село Нетішин віднесено до категорії селищ міського типу
жовтень 1981 — закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор
липень 1982 — на будівництві головного корпусу пройдено нульову відмітку
21 серпня 1984 — указом Президії Верховної Ради УРСР №34 смт Нетішин віднесено до категорії міст районного підпорядкування Славутського району
10 грудня 1987 — здійснено фізичний пуск енергоблоку №1
22 грудня 1987 — блок №1 включений у мережу. Розпочалась підготовка до введення в дію інших енергоблоків
1990 — будівництво енергоблоку №2 ХАЕС завершено на 95% і проводиться підготовка до пусконалагоджувальних робіт, але в цей час Верховною Радою України прийнято мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на наявних станціях
21 жовтня 1993 — Постановою Верховної Ради України №3539-ХII Нетішин віднесено до категорії міст обласного підпорядкування
1993 — Верховна Рада України скасовує мораторій на будівництво атомних електростанцій

[ред.] XXI століття

2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 34 358 осіб
2004 — запущено другий енергоблок ХАЕС

[ред.] Промисловість

У місті працює 4 промислових підприємства. Серед них найбільше підприємство області — Хмельницька АЕС, яка підключена до енергосистеми України. Її частка в загальному виробництві області становить 30%.

Розподіл промислової продукції за галузями у 2003 році:

виробництво і розподіл електроенергії, тепла і води — 96,8%
виробництво машин і устаткування — 1,6%
виробництво виробів з бетону — 1,1%
харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції — 0,5%

[ред.] Дивись також

[ред.] Ресурси Інтернету

http://www.netishyn.osp.com.ua/

п • о • р

Міста Хмельницької області

Волочиськ · Городок · Деражня · Дунаївці · Ізяслав · Кам'янець-Подільський · Красилів · Нетішин · Полонне · Славута · Старокостянтинів · Хмельницький · Шепетівка

	Хмельницька область

Райони	Білогірський · Віньковецький · Волочиський · Городоцький · Деражнянський · Дунаєвецький · Ізяславський · Кам'янець-Подільський · Красилівський · Летичівський · Новоушицький · Полонський · Славутський · Старокостянтинівський · Старосинявський · Теофіпольський · Хмельницький · Чемеровецький · Шепетівський · Ярмолинецький
Міста обласного значення	Кам'янець-Подільський · Нетішин · Славута · Старокостянтинів · Хмельницький · Шепетівка