Нідерландська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нідерландська мова | |
---|---|
Поширена в: | Нідерланди, Бельгія, Сурінам, Аруба, Нідерландські Антильські острови, інші країни. |
Регіон: | Європа, Південна Америка |
Кількість носіїв: | 22 млн. |
Місце: | 37-48 |
Класифікація: | Індо-Європейська Германська Західно-германська Нижньофранкська Нідерландська мова |
Офіційний статус | |
Державна: | - |
Офіційна: | Аруба, Бельгія, Європейський союз, Нідерланди, Нідерландські Антильські острови, Сурінам |
Регулює: | Союз нідерландської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | nl |
ISO 639-2 | dut |
SIL | nld |
Нідерландська мова (нід. Nederlands або Nederlandse taal) належить до західногерманської підгілки германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.
Щодо кількості мовців (близько 23 млн. осіб) посідає третє місце серед германських мов, після англійської й німецької.
Цією мовою спілкуються здебільшого в землях, що складають Королівство Нідерландів (власне Нідерланди, Нідерландські Антильські острови й Аруба), у двох з трьох бельгійських земель - Фландрії та Брюсселі; у Сурінамі, на самій півночі Франції та в Індонезії.
Статус та царина вжитку нідерландської мови на зазначених передніше землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового - зосібна, й у церкві. Мешканці нідерландської провінції Фрисландії мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й фризькою мовою.
На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська дістала вжитку передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше англійською (на півночі) та мовою пап'яменту (на півдні й Арубі).
У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов поряд з французькою.
Житці півночі Франції (відомої як Французька Фландрія), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У 17 столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після французької революції 1789 року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність з часом сфранцузилась. Тільки дещиця літніх людей спілкується там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня - здебільшого навколо Дюнкерка. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.
У Сурінамі, що належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина сурінамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.
В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, що були здобули освіту доти, як країна дістала волю від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в вільній Індонезії.
Нідерландську мову часто неофіційно називають голландська чи фламандська, залежно від місця її вжитку - Нідерландів або Бельгії відповідно. Проте таких назов не можна схвалювати, бо через них складається хибне враження, що йдеться про дві опрічні мови.
[ред.] Приклад
«Заповіт» Т.Г. Шевченка нідерландською мовою: (переклад Фреарка Дама) TESTAMENT Als ’k dood ga, wil ik rusten In Oekraïene’s grond, Mijn graf hoog op een heuvel Ziet heel de steppe rond. Vandaar zal ik aanschouwen Al wat mij dierbaar was, De heuvels en de dalen De bomen en het gras. En steeds zal ik wer horen Het brullen de rivier – Totdat de trouwe Dnjepr In golven bred en fier Des vijands bloed in stromen Wegvoert voorgoed naar zee. Dan zal ik afsched nemen, Verhoord is dan mijn beê. Dan zal ik God aanbidden En danken voor altijd, Omdat mijn Oekraïene Voor immer werd bevrijd. Als allen één zijn, broeders, In waarheid sterk en vrij, Denk dan, met simple woorden, O dan, denk dan aan mij! (Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)