Октябрське (Красногвардійський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Октябрське | |
---|---|
Область | Республіка Крим |
Район/міськрада | Красногвардійський район |
Рада | — |
Код КОАТУУ: | — |
Основні дані | |
Площа | — |
Населення | 10500 |
Поштовий індекс | |
Телефонний код | +380 |
Географічні координати | ??°??' пн.ш. ??°??' сх.д. |
Висота над рівнем моря | — |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | — |
До станції: | — |
До райцентру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
До обл. центру: | |
- фізична: | — км |
- залізницею: | — км |
- автошляхами: | — км |
Адреса селищної ради | |
Октя́брське (до 1945 р. - Бію́к-Онла́р) (рос. Октябрьское, кримс. Büyük Onlar) - селище міського типу Красноногвардійського району АР Крим. Розташоване в степовій частині Кримського півострова, в 25 км. на південь від районного центру, і в 43 км. від м. Сімферополя. Найближча залізнична станція - Елеваторна, знаходиться на лінії Кримського відділення Придніпровської залізниці. Автостанція приміського повідомлення забезпечує зв'язок з Сімферополем, влітку - з Євпаторією. Населення - 10,5 тис. чоловік.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша письмова згадка про Біюк-Онларе датується 1805 роком. Тоді село, яке налічувало 18 дворів і 130 жителів, входило до Кучун-шинкову волості.
На початку 70-х рр. XIX ст. недалеко від Біюк-Онлара була побудована залізниця. У другій половині XIX ст. у селищі налічувалося вже 25 будинків, в яких проживало 155 чоловік. Основна частина населення займалася землеробством. Землю селяни орендували у сеседних поміщиків.
У роки російської революції 1905-1907 рр. біднота селища підтримала страйк на залізничній станції Джанкой, яка почалася 13 січня 1905 р. Перед першою світовою війною єдиним промисловим підприємством в Біюк-Онларе був невеликий паровий млин, побудований місцевим богачем в 1909 р. Поряд з селом, в якому налічувалося 30 дворів і проживало 232 людини, виросло селище при залізничній станції (40 дворів і 338 людини). Жителі села мали: 1098 десятини землі, 230 голів робочої худоби, 76 корів. У залізничному селищі господарства були безземельними. Люди жили в будинках, побудованих з глини і покритих соломою. У 1910 р. в селищі відкрилася лікувальна ділянка. Більшість жителів були безграмотними. Лише в 1900 почало працювати однокласне земське училище. Після скидання самодержавства, під впливом тимчасового кримського мусульманського комітету в селищі активізувалися татарські націоналісти.
У 1918 р. встановлена радянська влада. Земельний комітет узяв на облік всі конфісковані у поміщиків землі і сільськогосподарський інвентар. Але вже в квітні 1918 р. село захопили німецькі окупанти.
З листопада 1918 р. - тут господарювали англо-французькі інтервенти і денікінці.
У квітні 1919 р. в селі відновлена радянська влада, але в червні селище знов захопили денікінці.
У листопаді 1920 р. знов встановлена радянська влада, утворений сільський реском.
З січня 1921 р. село стало центром однойменного району, який входив спочатку в Сімферопольський повіт (пізніше за округи). Був вибраний райвиконком.
У 1921 р. в Біюк-Онларе організовано суспільство по сумісній обробці землі “Трудовик”. У 1924 р. виникли споживчий кооператив і кредитне суспільство. Була побудована пекарня, громадська їдальня, дитячі ясла. Відновлені лікувальна ділянка, аптека.
У 1924 р. Біюк-Онларській район був скасований, село увійшло до складу Сарабузського району, а в 1926 - Сімферопольського району.
У 1929 р. - організований колгосп “Схід”, який об'єднав 101 господарство і 3 населеннных пункти: Біюк-Онлар, Чече і Албаш. Однією з основних галузей народного господарства колгоспу в перші роки його існування було хліборобство.
У 1931 р. - утворена МТС.
У 1930-1962 рр. Біюк-Онлар - знову районний центр. До кінця 30-х рр. в ньому налічувалося 8 підприємств: м'ясо-молочний комбінат, елеватор, млин, промкомбінат, кар'єр по здобичі каменя-черепичника, столярний цех, швейна майстерня. Напередодні другої світової війни сіло було значним господарським і культурним центром, з населенням в 2513 чоловік. У будинках з'явилися електрика, радіо. Працювали магазини, пекарні, перукарня, фотоательє. У 1939 р. в Біюк-Онларе почала працювати лікарня на 35 ліжок, а при МТС - фельдшерський пункт. У 1935 р. відкрилася загальноосвітня школа, працювали Будинок культури і кінотеатр.
З 30 жовтня 1941 по 12 квітня 1944 р. селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками.
У 1942 р. в селі була створена каральна патріотична група, яку очолював І.Димитков.
21 серпня 1945 р. Біюк-Онлар перейменований в селище Октябрське.
З 25 травня 1957 р. Октябрське – селище міського типа.
У серпні 1950 р. артіль “Схід” об'єдналася з колгоспом ім. М.Калініна, центральна садиба якого знаходилася в с.Амурське Октябрської сільради.
У Октябрському працювали: електростанція, молокозавод, елеватор, МТС, нафтобаза, промкомбінат.
З 1957 р. почав працювати винзавод, а з 1959 р. в селищі існує автопідприємство. Сільськогосподарські і культурно-побутові об'єкти з 1960 р. споруджував “Межколхозстрой”.
З 1963 р. в Октябрському діє завод здобичі матеріалів.
[ред.] Економіка
На території селища розташовано відділення “Сільгосптехніки”. Основні підприємства: ОАТП“Октябрьское ремонтне підприємство”, “Октябрське автотранспортне підприємство №14370”, комбінат хлібопродуктів, винзавод.
[ред.] Соціальна сфера
У селищі діють 3 загальноосвітніх школи, дитячий садок; поліклініка, лікарня; Будинок культури, кінотеатр, 2 бібліотеки, дитяча музична школа; відділення двох банків; парк відпочинку; православна церква.
[ред.] Пам’ятники
У селищі також встановлений пам'ятник Леніну, монумент на честь загиблих в роки другої світової війни.
Населені пункти Красногвардійського району |
|||
---|---|---|---|
Смт: | Красногвардійське • Октябрське | ||
Села: | Азов • Амурське • Ближнє • Вишняківка • Володимирове • Восход • Григорівка • Докучаєве • Доходне • Дібрівське • Зарічне • Звіздне • Зернове • Знам'янка • Золоте • Зоря • Ізвесткове • Іскра • Калініне • Карпівка • Клепиніне • Климове • Колодязне • Комарівка • Комунари • Котельникове • Красна Долина • Красна Поляна • Красний Партизан • Краснодарка • Краснознам'янка • Кремнівка • Курганне • Ленінське • Мар'янівка • Машине • Менделєєве • Миролюбівка • Миронівка • Молочне • Мускатне • Найдьонівка • Нахімове • Невське • Некрасове • Низове • Новоестонія • Новодолинка • Новозуївка • Новоіванівка • Новокатеринівка • Новоолексіївка • Новомикільське • Новопокровка • Новосільці • Олександрівка • Орлівка • П'ятихатка • Петрівка • Плодородне • Побєдине • Пологи • Полтавка • Проточне • Пряме • Пушкіне • Радужне • Рівне • Рогове • Салгирка • Симоненко •Тимашівка • Тимошенко • Трактове • Удачне • Ульяновка • Цвіткове • Холмове • Чапаєве • Щербакове • Янтарне • Яструбівка | ||
Селища: | Видне |
Населені пункти Автономної Республіки Крим | |||
---|---|---|---|
Міста |
Алупка • Алушта • Армянськ • Бахчисарай • Білогірськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Старий Крим • Судак • Феодосія • Щолкіне • Ялта |
||
Селища міського типу |
Аграрне • Аерофлотський • Азовське • Багерове • Берегове • Виноградне • Відрадне • Вільне • Восход • Гаспра • Гвардійське • Голуба Затока • Гресівський • Гурзуф • Заозерне • Зуя • Кацівелі • Кіровське • Коктебель • Комсомольське • Кореїз • Красногвардійське • Краснокам'янка • Куйбишеве • Курортне • Курпати • Леніне • Лівадія • Масандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • Нікіта • Новий Світ • Новоозерне • Новоселівське • Новофедорівка • Октябрське • Орджонікідзе • Ореанда • Паркове • Партеніт • Первомайське • Понизівка • Поштове • Приморський • Роздольне • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Совєтський • Форос • Чорноморське • Щебетовка |