Ялта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
| Ялта | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада: | місто Ялта | ||||
| Засноване/перша згадка: | ? | ||||
| Статус міста | з 1837 року | ||||
| Населення | 80552 | ||||
| Площа: | 282,9 км² | ||||
| Поштові індекси: | 98600 | ||||
| Телефонний код: | +380-654 | ||||
| Географічні координати: | 44°29' пн.ш. 34°10' сх.д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| 98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1 | |||||
| Міський голова: | Брайко Сергій Борисович | ||||
Я́лта (рос. Ялта, кримс. Yalta) — місто-курорт в Україні, популярний центр міжнародного туризму і відпочинку, найбільша здравниця в Криму. Підпорядкування республіканське, в складі АР Крим. В епоху середньовіччя відома під назвами Джаліта, Яліта, Кауліта. Територія так званої "Великої Ялти" (територія, адміністративно підпорядкована Ялтинському міськвиконкому) протягнулася уздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг, має ширину берегової смуги від 1-1,5 км на заході, до 4-6 км на сході, довжину берегової лінії - 56 км.
Ялта розташована у великому амфітеатрі, який ділиться горбом Дарсан на дві долини річок Учан-Су (Водоспадна) і Дерекойка (Швидка). Через Ялту проходять 7 туристичних маршрутів державного і міжнародного значення.
Зміст |
[ред.] Клімат
Клімат м'який, сухий, субтропічний, гірничо-морський, середня річна температура повітря +14°С, лютого +2°С, липня +25°С, кількість днів з опадами - 85 в рік, тривалість сонячного сяйва - 2250-2300 ч/год.
[ред.] Населення
Населення - (01.01.2000) 80,5 тис чоловік, в т.ч.: росіян - 68,3%, українців - 25,7%, білорусів - 2,1%, євреїв - 0,8%, кримських татар - 0,1%, проживають також представники інших національностей.
[ред.] Історія
Сучасна Ялта заснована в 1837 р., але перші письмові згадки про поселення на її місці належать до XII ст. Тут знайдені археологічні пам'ятники епохи бронзи, поселення таврів.
Розвиток Ялти як курорту почався в 60-х рр. XIX ст. Відомий терапевт С.Боткін вважав клімат Південного берега Криму цілющим і рекомендував Олександру II придбати тут дачу. З 1866 р. дачне селище Лівадія (нині - смт. у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії Романових.
У лютому 1945 р. про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася конференція глав уряду трьох провідних держав антигітлерівської коаліції – СРСР, США і Великобританії.
У радянський період (починаючи з 20-х рр. ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається рекреаційне будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладналися колишні палаци, вілли, дачі.
[ред.] Природні ресурси
Важливими лікувально-кліматичними чинниками Великої Ялти є заповідники: Ялтинський гірничо-лісовий (пл. 14,5 тис. га), мис Мартьян (пл. 240 га), Кримський біосферний; пам'ятники садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення (415 га), місцеві парки і сквери (1472 га). Найбільшими парками Ялти є - Массандрівський, Лівадійський, Місхорський, Алупкинський. Протяжність пляжів Великої Ялти - 59 км., їх площа - 600 тис. м².
[ред.] Економіка
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95% об'єму промисловий продукції (зокрема винаря - 42%, рибної - 19%). На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне обединение “Массандра” (засновано на початку ХХ ст.), радгоспи-заводи “Лівадія” і “Гурзуф”, які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО “Массандра”. Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на виноградарстві (високоякісні сорти - Мускат білий, чорний, рожевий, Каберне, Токай, Альбільо, Сапераві, Піно та інші), фруктів і тютюну. Сільське господарство представлене такими підприємствами: радгосп-завод “Гурзуф”, радгосп-завод “Лівадія”, рибколгосп “Промінь”. У структуру транспорту і зв'язку входять: Укртелеком, Кримська дирекція ПП “Електрозв'язок”, Ялтинський морський торговий порт. Будівництво: Кримспецгідрорембуд, РСУ ЯО ЗАТ “Укрпрофздравниця”. Торгівля: КП “Ялтинський міськкоопринкторг”, ОАТП “Ялтинський плодоовощкомбінат”. Жилищно-комунальне господарство: ВО водопровідно-каналізаційного господарства, КП “Ялтатеплокоммуненерго”. Санаторно-курортна сфера: готельні комплекси “Ялта-інтурист”, "Ореанда", МДЦ “Артек” і багато інших. Банки і фінансові установи: Укрсоцбанк м. Ялти, ЗАТ “Біополіс”. Органи державного управління: Фонд комунального майна м. Ялти.
[ред.] Охорона здоров’я
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) - річного функціонування. До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів.
[ред.] Транспорт
Велика Ялта має розвинену транспортну інфраструктуру, яка обслуговує потреби курорту. Головним сухопутними транспортними артеріями є автомагістралі Сімферополь - Алушта - Ялта і Севастополь -Ялта - Алушта – Феодосія.
Морське транспортне обслуговування забезпечує Ялтинський морський торговий порт, який приймає вантажні і пасажирські (зокрема круїзні) судна. Ялтинський вантажний торговий порт забезпечує переробку і відправку вантажів, каботажні і міжнародні перевезення. Ялтинський пасажирський порт здійснює перевезення відпочиваючих і жителів Ялти уздовж Південного берега Криму. Науковий потенціал Великої Ялти представляють 5 науково-дослідних і наукових інституту (НДІ винограду і вина “Магарач”, Державний Нікітській Ботанічний Сад, НДІ курортології, фізіотерапії ім. Сеченова, Ялтинського філіалу Кримського НДІ проектування, Ялтинський філіал Кримкурортпроекта).
[ред.] Соціальна сфера
У Ялті 26 загальноосвітніх шкіл (16540 учнів), вечірню школу (1020 учнів); 30 дитячих садків (1890 дітей), 6 позашкільних установ (3800 дітей); функціонують 4 учбово-виховних комплексу “школа - дитячий садок”, УВК “Школа - дитячий садок” №15 з українською мовою навчання.
У Ялті діють також вищі навчальні заклади і філіали вузів, технічний і гуманітарний коледжі. Культурний потенціал Великої Ялти складають: Алупкинський палацово-парковий комплекс, Лівадійський палац-музей, Ялтинський державний історико-літературний музей, будинок-музей А.Чехова, Кримська кіностудія “Ялтафільм”, театр ім. А.Чехова, концертний зал “Ювілейний”, централізована бібліотечна система, музей О.Пушкина в Гурзуфі, меморіальний для Літератури музей Лесі Українки та багато іного.
У місті функціонують 35 спортивних організацій (спортивні секції по 21 виду спорту, з них 12 видів - олімпійських). Відомі ялтинські спортсмени: Л.Османова (пауерліфтінг), А.Веденмєєр (скалелазіння), А.Рісник (кікбоксинг), Ю.Солодков (тайландский бокс), Р.Загороднюк (бокс), збірна команда м. Ялти по городковому спорту (капітан - А.Бабич).
Найбільш популярними масовими міськими заходами є “Кримська зима”, “Зимове море”, спортивні свята, приурочені до дня міста, Дню спорту України.
Влітку Ялта стає одним з центрів культурної життя країни, літньою столицею України. Тут проводяться фестивалі театру і кіно (Міжнародний фольклорний фестиваль, з 1999 р.); Міжнародний телекінофорум “Разом” (з 2000 р.), Міжнародний фестиваль класичної музики “Зірки планети”, фестиваль “Море друзів”, “Біля Чорного моря” та інші.
У місті легалізована діяльність 285 суспільних об'єднань громадян, з них - 17 регіональних відділень політичних партій і 57 релігійних організацій. Велика Ялта давно привертає видатних людей. Тут побували сотні письменників, композиторів, художників, кінематографістів, відомих співаків і акторів.
[ред.] Туристичні об'єкти
- римсько-католицький костьол,
- вірменська церква і декілька православних храмів,
- колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907- 1911 рр.
- "Поляна казок",
- музей скульптури і флористики,
- зоокуточок,
- будинок - музей А. П. Чехова.
[ред.] Адміністративний устрій
До складу регіону Великої Ялти входять 2 міста (Ялта і Алупка), 21 селище і 9 сіл.
[ред.] Зовнішні посилання
 |
Населені пункти Автономної Республіки Крим | ||
|---|---|---|---|
| Міста |
Алупка • Алушта • Армянськ • Бахчисарай • Білогірськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Старий Крим • Судак • Феодосія • Щолкіне • Ялта |
||
| Селища міського типу |
Аграрне • Аерофлотський • Азовське • Багерове • Берегове • Виноградне • Відрадне • Вільне • Восход • Гаспра • Гвардійське • Голуба Затока • Гресівський • Гурзуф • Заозерне • Зуя • Кацівелі • Кіровське • Коктебель • Комсомольське • Кореїз • Красногвардійське • Краснокам'янка • Куйбишеве • Курортне • Курпати • Леніне • Лівадія • Масандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • Нікіта • Новий Світ • Новоозерне • Новоселівське • Новофедорівка • Октябрське • Орджонікідзе • Ореанда • Паркове • Партеніт • Первомайське • Понизівка • Поштове • Приморський • Роздольне • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Совєтський • Форос • Чорноморське • Щебетовка |
||
|
|||
|---|---|---|---|
| Райони |
Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський |
||
| Міста респ. значення |
Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта |
||
