Плазма (агрегатний стан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пла́зма (грец. πλάσμα, «зображення, вигадка»). Плазмою у фізиці та хімії називають іонізований, електрично квазінейтральний газ. Плазма вважається четвертим (після твердого, рідкого і газоподібного) агрегатним станом речовини. Слово «іонізований» означає, що від значної частини атомів або молекул відокремлений принаймні один електрон. Слово «квазінейтральний» означає, що не зважаючи на наявність вільних зарядів (електронів і іонів) сумарний електричний заряд плазми рівний нулю. Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідним середовищем, що зумовлює її значно більшу (у порівнянні з іншими агрегатними станами речовини) взаємодію з магнітним і електричним полями. Четвертий стан речовини був відкритий В. Круксом у 1879 р. і названий «плазмою» І. Ленгмюром у 1928 р.

Властивості плазми вивчає фізика плазми.