Провінція Сінано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Провінція Сінано (виділена червоним)

Провінція Сінано (яп. 信濃国 — сінано но куні, "країна Сінано; 信州 — сінсю, "провінція Сінано") — історична провінція Японії у регіоні Тюбу у центрі острова Хонсю. Відповідає сучасній префектурі Наґано.

Провінція Сінано була утворена у 7 столітті. Її адміністративний центр знаходився у сучасному місті Мацумото.

Сінано, як і більшість провінції Східної Японії, віддавна населяли племена емісі. Для їх асиміляції центральний японський уряд використовував переселенців з материка. Останні поширили у провінції конярство, завдяки якому ці землі прославилися відмінними скакунами. У середньовіччі Сінано була знана як "країна вершників".

Наприкінці 12 століття провінція Сінано перебувала під контролем родині Мінамото. Ця родина дала початок іншим самурайським родам — Муракамі, Оґасавра, Кісо, Сува і Такеда —, які керували цими землями до середини 16 століття.

У 1560-х роках, в результаті завойовницьких походів Такеди Сінґена, провінція Сінано опинилась розділеною на південну і півінчну частини. Першою володів сам Сінґен, а другою — його запеклий ворог, Уесуґі Кенсін.

У 1582 році провінція Сінано була захоплена силами Оди Нобунаґи і Токуґави Іеясу. Єдиним незалежним родом залишився Санада, який перміг багатотисячні війська завойовників під стінами власного замку і змусив рахуватися з власним суверенітетом.

У період Едо (1603-1867) провінція Сінано була поділена 13 володінь хан. Найбільше з них, Мацусіро хан належало роду Санада.

У результаті адміністративних реформ 1871-1876 років, провінція Сінано була перетворена у префектуру Наґано.