Сатанів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сатанів — селище міського типу в Україні, в Городоцькому районі Хмельницької області.

Населення 2 609 мешканців (перепис 2001).

Селище розташоване на річці Збруч (притока Дністра), на території національного парку Подільські Товтри, за 20 км від залізничної станції Закупне на лінії Ярмолинці—Копичинці. Хлібозавод, цукровий, консервний заводи та ін.

Відоме з 1404 року. Магдебурзьке право з 1641 року. Статус смт із 1938 року.

Зміст 1 Історія 1.1 XV століття 1.2 XVI століття 1.3 XVII століття 1.4 XVIII—XIX століття 1.5 XX століття 2 Пам'ятки архітектури 3 Дивись також

[ред.] Історія

[ред.] XV століття

Достеменний час виникнення Сатанова невідомий. Перша писемна згадка про Сатанів відноситься до 1404 року, коли польський король Владислав II Ягайло дав Петру Шафранцю Сатанів з околицями та Зінькiв, зобов'язавши його за це виставляти на королівську службу загін озброєних людей для оборони прикордонних земель, у тому числі й Сатанова.

• 1431 — Сатанів і Зіньків переходять до Петра Одровонжа; із цього часу Сатанівськi землі належали Одровонжам, їх нащадкам та спадкоємцям понад 300 років.
• 1442 — Сатанів отримує статус містечка.

[ред.] XVI століття

Сатанів — одне з прикордонних селищ, які складають укріплену оборонну лінію польсько-литовської держави на її південному кордоні.

Статус прикордонного поселення стримував розвиток Сатанова. Для забезпечення захисту жителів містечка його власники Одровонжи побудували на високому березі над Збручем замок. Але, незважаючи на це, Сатанів багато разів ущент спалювали татари. Це змусило Польського короля Сигізмунда II в 1532 році на 8 років звільнити від податків його жителів. Пільги, які Одровонжи надавали тим, хто селився на їх землях, залучали нових мешканців.

Статус прикордонного поселення сумісно з небезпекою нападу татар створювали сприятливі умови для розвитку торгівлі та ремесел. Уже в 1565 році в Сатановi працює 15 ремісників, в 1566 році — 50, а в 1583 році — 58 ремісників за 16 спеціальностями.

Наприкінці XVI століття за 3 версти від містечка виникає Свято-Троїцький монастир, у стінах якого починає свою діяльність Арсеній Сатанівський, видатний релігійно-просвітний діяч свого часу.

[ред.] XVII століття

• 1617—1618 — татари двічі спалюють і грабують містечко
• 1641 — Сатанів отримує магдебурзьке право
• середина XVII століття — починає діяти братська школа
• 1648 — містечко захоплюють козаки
• 1651 — Сатанів спалюють татари
• 1667 — за Андрусівським мирним договором Сатанів відходить до Польщi
• 1676 — містечко захоплюють турки; у кровавій битві загинуло 4 тисяч мешканців
• 1699 — Поділля повернене Польщi

[ред.] XVIII—XIX століття

• 1702 — в Сатановi та його околицях спалахує селянське повстання, яке було жорстоко придушене. Каральний загін був розташований в Сатанівському Свято-Троїцькому монастирі, там же відбувалися тортури та страти повсталих.
• 1711 — в Сатановi зупинився російський цар Петро I, який повертався з турецького походу. Він жив у хаті на околиці містечка. Ця хата зберігалась до середини XIX століття.
• 1720-ті роки — власник Сатанова коронований гетьман Адам Iєронін Синявський укріпив замок та його мури й вали, що оточували місто
• Із 1744 року в Сатановi щорічно проводяться ярмарки, які здійснили значний вплив на національний склад та кількість мешканців.
• 1780 — в Сатановi налічується 527 будинків
• 1793 — пiсля третього поділу Польщi Поділля відходить до Російської імперії
• 1796 — Сатанів входить до складу Проскурiвського повіту Подільської губернії. Власниками містечка на цей час були Потоцькi.
• 1830 — в Сатановi вже 688 дворів та 2786 мешканців
• 1861 — напередодні реформи 1861 року в Сатановi налічується 403 кріпаки чоловіка
• 1864 — населення містечка складає 3199 мешканців. 135 селянських дворів не мали земельних наділів та користувались присадибними ділянками, розміри яких коливались від 0,5 до 0,7 десятин.
• 1873 — населення Сатанова складає 4677 мешканців
• кінець XIX ст. — населення складає 5 тис. мешканців, в місті є дві православних церкви, костел, синагога, три водяних млина, слюсарні майстерні, маслоробний та пивоварний заводи.
• 1899 — розпочинає роботу цукровий завод, збільшують виробництво цегельний та черепичний заводи, каменоломня, два шкіряних заводи.

[ред.] XX століття

• початок XX ст. — у Сатанові проходить 9 ярмарків на рік, базар кожні два тижня, торгує 81 лавка.
• 1911 — побудована земська лікарня; працює парафіяльна школа
• листопад 1917 — у містечку проголошена Радянська Влада.
• 1918 — під час Громадянської війни припиняє роботу цукровий завод
• 1923—1930 — Сатанів — центр Юринецького району Проскурiвського повіту.
• 1926 — відновлено цукровий завод; відкрито початкову школу
• 1927 — побудовано семирічну школу
• 1930 — Сатанів входить до Вінницької області
• 1933 — побудовано Сатанівську ГЕС; починає друкуватись газета "Колгоспна правда"
• 1937 — Сатанів входить до Кам'янець-Подільської області; завершено будівництво середньої школи;
• 1938 — Сатанів стає селищем міського типу
• 1941—1945 — в Сатановi було зруйновано ГЕС, МТС, поліклініки, зруйновано 136 житлових будинків
• 1945—1950 — роки відбудови та відновлення: знову стала до праці ГЕС, відбудовано житлові будинки, побудовано плодоконсервний завод, ужито заходів по озелененню містечка — посаджено більше ніж 200 дерев, установлено пам'ятник В.I. Леніну.
• 1966—1969 — побудовано 4 двоповерхових будинки, будинок для вчителів, проведено водопровід, побудована автостанція, заасфальтовані та освітлені центральні вулиці.

[ред.] Пам'ятки архітектури

• Синагога (Базарна площа)
• Замки, XIV—XVI ст.
• В'їзна брама, XV—XVI ст.
• Свято-Троїцький монастир, XVI-XVIII ст. (Сатанівська Слобiдка)
  • Троїцька церква, перша пол. XVI ст.
  • Дзвіниця та келії, перша пол. XVII ст.
  • В'їзна брама, XVIII ст.

[ред.] Дивись також

• Хмельницька область
• Список селищ України

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.