Слива домашня
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Слива | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плоди сливи
|
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Prunus domeslica L. |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Слива домашня або звичайна (Prunus domeslica L.), плодове дерево висотою 6 — 16 м з порядку розоцвітих, родини розових. Плоди — м'ясисті кістянки різної форми, звич. 20 — 30 г ваги. Вони соковиті і мають високі смакові, поживні й дієтичні якості; містять 7 — 18% цукрів, 0,25 — 1,35% органічних кислот, 0,75 — 0,95% пектинових речовин, 8,8 — 22,1 мг% вітамінів С та провітаміни А, в кісточках — 30 — 35% олії. Овочі споживають свіжими, переробляють на чорнослив (сушені С.), конфітури, маринади, компоти, повидла, мармеляди, наливки тощо.
На Україні вирощують С. повсюдно, найбільше на сх. Поділлі, Покутті, Закарпатті, Харківщині й Кубані. За переписом садів 1970 в УРСР було бл. 50 млн плодових С. (15,5% плодових дерев, після яблуні — 46,5% і вишні — 20,4%) на бл. 130 000 га. За сприятливих умов С. дає високі врожаї до 10 — 15 т з 1 га. Численні сорти С. об'єднують у 4 помологічні групи: угорки, ренклоди (споживають гол. ч. свіжими і консервують), мірабелі (дрібні овочі, перев. для виготовлення конфітур, консервів тощо), яєчні (великі, здебільша жовтого кольору). На Україні районовано такі сорти С. д.: Ганна Шпет, Едінбурзька, Кірк. Персикова, Рання синя, Ренклод, Ренклод Альтана, Угорка звичайна, Угорка італ., Угорка ажанська, Угорка опішнянська та ін.
 |
 |
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
