Спарта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спа́рта — місто-держава (поліс) Давньої Греції, розташована у Лаконії, найсильніша на Пелопонеському півострові. Конкурували з Афінами. Згідно легенди політичний устрій Спарти створив цар Лікург.
Зміст |
[ред.] Політичний устрій Спарти
Спарта — держава зі жорстким соціальним поділом. Владу і права вільних людей мали спатранці (представники військової аристократії). Вони тримали у покорі рабів — ілотів. І ілоти і спартанці були греками, але спартанці скоріше за своїх сусідів розвинулись у політичному плані, і завоювавши навколишні племена, закріпили їх у соціальному стані рабів.
Обов'язком ілотів було обробляти землю, власність спартанців. Будь-який прояв непокори карався смертю. Повстання жорстоко придушувались, над провідниками повстань чинилась розправа.
[ред.] Виховання спартанців
Спартанець також мав обов'язок — почесний обов’язок оборони держави. З раннього дитинства чоловіки Спарти виховувались для військової справи.
У віці шести років хлопчики забирались у своїх матерів, щоб жити разом з іншими своїми однолітками у казармі. Щоденні фізичні тренування розвивали тіло для бою, і гартували дух, щоб в разі потреби зустріти смерть не зганьбивши себе,чи свою державу.
Гомосексуалізм був важливим елементом виховання — вважалось, що в бою солдат буде краще боронити тих з ким мав фізичний зв'язок. Окрім того в разі провини спартанця, карали його коханця.
У віці дванадцяти років підліток-спартанець отримував наставника, який опікувався підлітком.
Обмеження молодих спартанців у харчуванні, це ще один елемент виховання. Це була свідома практика — голодних підлітків у такий спосіб примушували красти їжу. Якщо підліток попадався, його карали. Це не є проявом жорстокості — спартанця карали не за те що крав, а за те, що попався. Це було спрямоване на розвиток хитрості.
Раз на рік оголошувався період коли ілоти були поза законом — підлітки-спартанці могли вбивати рабів. Молоді спартанці організовували загони, і ночами чинили рейди по селам ілотів. Так розвивались організаційні здібності і навики діяти вночі.
[ред.] Соціальні аспекти спартанської держави
Спартанець міг користуватись найвищим привілеєм, який міг мати еллін у ті часи — статус вільної людини, більш того, він був аристократом, у системі де не було більш-менш родовитої людини. Але одночасно спартанець виховувався з думкою, що він живе лише для свого міста-держави, зміст його життя — служіння Спарті. Він в разі потреби повинен захистити свою землю, і продовжити рід, щоб було кому захистити Спарту у майбутньому. Громадянин, що дожив до старості, брав участь у війнах з ворогами Спарти, і сплодив нащадків, повністю виконав свій обов'язок перед полісом.
Так, задовго до двадцятого століття з його тоталітарними державами, існувала країна, де окрема людина була гвинтиком політичної системи. Спарта була найкращим прикладом тоталітарної держави — усі повинні були жити бідно, без жодної приватної власності; усі мали чітко прописані у громадському і особистому житті обов'язки; рівність була навіть у сфері гастрономії — усі повинні бути споживати несмачну їжу (для воїна їжа, це лише забезпечення тіла енергією).
Спартанці становили непереможну армію. Строга дисципліна забезпечували військову перемогу над тими, хто сумнівався у здатності Спарти відстояти свої політичні інтереси. Однак Спарта була закладником власного успіху, спартанці зробили те, що Тойнбі називав tour-de-force. Детально розроблена система гарантовано продукувала воїнів, для армії, що не знала поразки. В той же час та сама система привела до занепаду, оскільки не дозволяла адаптуватись до нових умов. Євґенічна програма, що дозволяла залишати лише сильних дітей, і статева політика призвели до систиматичного зменшення населення Спарти. Сусіди, запозичивши деякі елементи у спартанців, але відмовившись від системи вцілому, змогли створити боєздатні армії, і одночасно зберегли для себе можливість розвиватись у культурному і політичному плані.
[ред.] Спадок Спарти
Найбільший спадок Спарта залишила у військовій справі. Дисципліна — необхідний елемент будь-якої сучасної армії. Бойовий стрій спартанців, це попередник фаланги армії Олександра Македонського, а також є далеким родичем сучасного розгорнутого ланцюга піхоти.
Значний вплив Спарта спричинила і на гуманітарну сфери людського життя. Відвага трьохсот спартанців у битві при Фермопілах була темою для багатьох літературних творів. Спартанська держава є прообразом ідеальної держави описаній у діалогах Платона. Слово лаконічний, у значені малослівної людини, походить саме від назви країни Лаконії.
