Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Сінгапур — Вікіпедія

Сінгапур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сінґапур
Republik Singapura
新加坡共和国
சிங்கப்பூர் குடியரசு
Прапор Сінґапуру Герб Сінґапуру
Національний девіз: “Majulah Singapura”
(Вперед Сінґапур)
Офіційна мова малайська,китайська мандарин,
англійська,тамільська
Столиця Сінґапур(місто-держава)
Президент Селлапан Раманатан
Прем'єр-міністр Лі Сянь Лунг
Територія
 - Всього
 - % води
(176 у світі)
699 км²
1.4 %
Населення
(2006 прибл.)
(2000 перепис)

4,492,150
4,017,700
Густота 6,43 км²
Незалежність
від Вел.Британії
від Малайзії

16 вересня 1963
9 серпня 1965
ВВП
Всього
На одиницю
(2005 приблизно)
$124.3 млрд.
$28,100
Валюта Сінгапурський Доллар(SGD)
Часовий пояс +8 цілий рік
Національний гімн “Majulah Singapura”
(Вперед Сінґапур)
Інтернет-домен .sg
Тел. код 65,якщо з Малайзії - 02
Зображення:LocationSingapore.png


Республіка Сінґапур, країна в Південно-Східній Азії на краю Малайського півострова; площа 622 кв. км; столиця Сінгапур Сіті; рельєф: складається з острова Сінгапур, низького і рівнинного, і 57 дрібних островів; глава держави Онг Тенг Чеонг із 1993, глава уряду Го Чок Тонг із 1990; політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для опозиції; експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування, транспортні засоби; населення 2703 тис. (1990) (китайці 75%, малайці 14%, тамільці 7%); мови: малайська (національна), китайська, тамільська, англійська (державні); недавня історія: незалежність від Англії отримана в 1959. Сінгапур приєднався до нової Федерації Малайзія в 1963, але вийшов, щоб залишитися незалежним у 1965.

Зміст

[ред.] Географія

Мапа Сінґапуру.
Мапа Сінґапуру.

Республіка Сінгапур розташована у південно-східній азії на островах між Малайзії та Індонезії.Має географічні координати 1 22 N, 103 48 E.Довжина побережжя становить 193 км. Займає територію в 692.7 км². Має тропічний, вологий клімат. Терен хвилястий у центральній частині, низини. Природні ресурси – риба, глибоководні порти на своїй території.

[ред.] Проблеми навколишнього середовища

Основною проблемою є забруднення середовища відходами промисловості і брак запасів прісної води. Захоронення сміття є проблемою у зв'язку з обмеженою площею суходолу.

[ред.] Історія Сінґапуру

Найстаріші згадки про територію сучасного Сінґапуру існують у китайський літературі.Територія має різноманітні назви за стародавніми джерелами,зокрема назву «Темасек»(або «Тумасік»),і перша згадка про назву «Сінґапура» ми знаходимо у 13 столітті,що в перекладі з малайської означає «Місто Льва».

Відомо що з 7 по 13 століття ця територія знаходилася під владою буддизької імперії Шрівіджаян, яка у свою чергу керувалася з сусіднього острова Суматра. У 11 столітті територія була короткочасно окупована військом індійського короля. Острів переходив з рук в руки і у 16 столітті опинився під владою ісламського султанату Малакка.

З часом стратегічно розташоване на шляху давніх морських шляхів місце зазнало повільного занепаду.

В результаті португальської окупації Малакки керівний центр султанату перемістився до району Джохор що між Малаккою та Сінґапуром. З цього часу Сінґапур підпорядковано султанатові Джохору.

Велика Британія у пошуку проміжних портів для своїх морських шляхів з колоній на сході підписала угоду 6 лютого 1819 року з султаном Джохору та керівництвом Сінґапура щодо дозволу англійцям зорганізувати свої оселі на цій території. Невдовзі тут була заснована британська факторія.

З 1819 року Сінґапур процвітає як безмитний торгівельний центр підпорядкований Великій Британії.

У 1824 році були підписані 2 угоди з голландцями за якими Голландія визнає права британців на цю землю, та з володарями території щодо надання Сінґапурові статусу володіння Великої Британії в обмін на грошові винагороди.

З часом, у 1832 році, Сінґапур стає адміністративним центром британських колоній в регіоні. У цей час до цих колоній, окрім Сінґапуру, входять Малакка та Пенанг.

Порт Сінґапуру стає найважливішім місцем на шляху транспортних суден, які сполучають Європу та Азію. До 1860 року населення зростає до більш ніж 80 тисяч мешканців за рахунок мігрантів з Китаю,Малайзії, Індії, Європи та іншіх країн.

В ході 2-ї світової війни Сінґапур був бомбардований японською авіацією, і 15 лютого 1942 року окупований Японією.

Після поразки Японії британці повернулися до Сінґапуру в лютому 1945 року.

В 1946 році Малакка та Пенанґ приєдналися до Малайського Союзу і потім до Малайської Федерації у 1948 році. Сінґапур лишився королівською колонією Великої Британії.

У 1948 році комуністами була зроблена спроба захопити владу, вони зазнали поразки, в колонії був оголошений надзвичайний стан, який протримався до 1953 року.

Статус автономії був отриманий 1959 році і в травні були обрані представники до законодавчих зборів загальним голосуванням, прийнята нова конституція, на чолі влади постав прем'єр-міністр Лі Кван Ю.

16 вересня 1963 року була сформована Малайзія, до її складу входить і Сінґапур з умовами збереження автономії в деяких політичних питаннях.

Сінґапур виходить зі складу Малайзії 9 серпня 1965 року, і постає незалежною демократичною державою у складі Британської Співдружності Націй на чолі з президентом.

Отримав членство в ООН 21 вересня 1965 року.

[ред.] Економіка Сінґапуру

Сінґапур має сильно розвинуту ринкову економіку без помітної корупції, стабільні ціни на товари і високу заробітною платою порівняно з іншими країнами регіону. Відсоток безробітних становить приблизно 3%. Економіка сильно залежить від експорту, зокрема від електроніки та виробництва. Занепад світової економіці в 2001-03 роках завдав пошкодження й сінґапурській економіці через зниження попиту у галузі технології. Туристичний сектор постраждав від спалаху гострого респіраторного синдрому в 2003 році. Економічні показники в останні роки почали показувати позитивні результати, так, у 2004 році ВВП країни зріс на 8%, у 2005 році спостерігався зріст на 5,7%.

Галузева зайнятість населення на 2003 рік - Обробна промисловість 18%, Будівництво 6%, Перевозки та засоби сполучення 11%, Сервіс,в тому числі фінансова та комерційна діяльність 39%, інші 26%.

Один з видів Сінґапуру.
Один з видів Сінґапуру.

Сільськогосподарські вироби - гума, копра (сушене ядро кокосового горіха), фрукти та овочі,квіти, птиця, яйця, риба, акваріумна риба, тощо.

Промисловості - електронна, хімічна, фінансові послуги, нафтодобувне обладнання, нафтопереробна, виробництво гумових виробів, харчова промисловість, судноремонт, будівництво морських платформ, доходи також приносить торгівельний центр Сінґапуру.

Експортні товари – машини та механізми,зокрема електроніка, споживчі товари, хімікати, природне паливо.

У 2004 році партнери в експорті були Малайзія 15.2%,США 13%,Гонконг 9.8%,Китай 8.6%,Японія 6.4%,Тайвань 4.6%,Тайланд 4.3%,Південна Корея 4.1%.

Імпортні товари-машини та механізми,природне паливо,хімікати,харчові товари.

Партнери в імпорті на 2004 рік - Малайзія 15.3%, США 12.7%, Японія 11.7%, Китай 9.9%, Тайвань 5.7%, Південна Корея 4.3%, Тайланд 4.1%.

[ред.] Державний устрій країни

Сінґапур-республіка, головою держави є президент, якого обирають кожні 6 років. Голова уряду – Прем'єр-міністр. Кабінет міністрів назначає президент.

Законодавчий орган – парламент, до якого входять 84 депутати, вибрані загальним голосуванням раз на 5 років, а також до 9-ти депутатів, призначених президентом.

Адміністративно Сінґапур поділяється на 5 районів.

Конституція була прийнята 3 червня 1959 року; змінена у 1965 після отримання повної незалежності.

[ред.] Етнічні групи та мови

За даними перепису населення 2000 року, в країні наявні такі етнічні групи - Китайці 76.8%, Малайці 13.9%, Індійці 7.9%, інші 1.4%.

Мови в користуванні, за звітом перепису населення 2000 року - Китайська мова-мандарин 35%, Англійська 23%, Малайська 14.1%, Китайська-Мінь(Хоккіень) 11.4%, Китайська мова-Кантонська 5.7%, Теочю 4.9%, Тамільська 3.2%, інші китайські діалекти 1.8%, інші мови - 0.9%.

[ред.] Релігійні течії країни

Вид міста.
Вид міста.

За даними перепису населення 2000 року в Сінґапурі присутні такі релігіїБуддизм 42.5%, Іслам 14.9%, Даоізм 8.5%, Індуїзм 4%, Католицизм 4.8%, Інші християни 9.8%, інші 0.7%, не релігійні 14.8%.

[ред.] Джерела

  1. Дані ЦРУ щодо Сінґапуру(англ.)
  2. Дані що до Сінґапуру Техаського Універсітету в Остені,США(англ.)
  3. Дані Гавайського Університету(англ.)








Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Країни Південно-Східної Азії
Бруней | Східний Тімор | В'єтнам | Індонезія | Камбоджа | Лаос | Малайзія | М'янма | Сингапур | Таїланд | Філіпіни
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu