Шрьодер Ґерхард
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ґерхард Шрьодер Gerhard Fritz Kurt Schröder |
||
 |
||
| Канцлер Німеччини | ||
|---|---|---|
| Час на посаді: | ||
| 27 жовтня 1998 – 22 листопада 2005 | ||
| Попередник | Гельмут Коль | |
| Наступник | Ангела Меркель | |
| Народився (Народилася) |
7 квітня 1944 Моссенберг-Вьорен, Німеччина |
|
| Політична партія | Соціал-демократична партія (Німеччина) | |
Ґерхард Шрьодер (Gerhard Schröder) (7 квітня 1944 —) — німецький політик, лідер СДПН, федеральний канцлер ФРН з 27 жовтня 1998 до 22 листопада 2005.
Ґерхард Шрьодер народився 7 квітня 1944 року в бідній протестантській родині в місті Мосенберґ (Північний Рейн – Вестфалія). Його батько загинув на війні. В родині Шрьодерів було п'ятеро дітей, їх виховувала мати яка працювала прибиральницею.
Коли Ґерхарду було 14 років, він був змушений був покинути школу і піти працювати молодшим продавцем. Пізніше він поступив на юридичний факультет Ґетінґенського університету і закінчив його в 1976 році.
По закінченню університету Шрьодер почав працювати юристом, з 1978 до 1990 у нього була приватна юридична практика в Гановері.
З 1963 року Шрьодер — активіст соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). У 1978 році його обрали керівником молодіжної секції партії СДПН. А в 1980 році він був вперше обраний в Бундестаг, нижню палату німецького парламенту.
Спочатку Шрьодер співпрацював з ультралівим крилом СДПН, але поступово його політичні погляди стали помірнішими. Протягом 1990-х років він став позитивніше ставитися до ділового оточення. Був членом наглядацької ради компанії «Фольксваґен».
У 1986 році Шрьодер був керівником фракції СДПН у парламенті Нижньої Саксонії. Потім почав працювати в головній структурі партії СДПН. Коли в 1990 році СДПН ввійшла в коаліцію з партією зелених, Ґерхард Шрьодер став міністр-президентом землі Нижня Саксонія і залишався на цій посаді до 1998 року.
У квітні 2000 року СДПН виставила кандидатуру Шрьодер на посаду канцлера Німеччини. СДПН виграла вибори 27 вересня 2000 року, на чому фактично закінчилася політична кар'єра Гельмута Коля, який був канцлером протягом 16 років.
Очолювана Шрьодером (у той час — прем'єр-міністром Нижньої Саксонії) коаліція соціал-демократів і зелених прийшла до влади в жовтні 1998 після 16-літнього перебування в опозиції з обіцянками модернізувати економіку, підтримати підприємництва й зберегти системи соціального захисту. Перемозі соціал-демократів сильно сприяла обіцянки покласти кінець зростанню безробіття й економічному застою в країні.
Нове керівництво мало вибрати між двома концепціями подолання кризи — скорочення соціальної підтримки населення (запропонована ліберальними економістами) або підвищення податків для більш заможних прошарків суспільства (ліві соціал-демократи на чолі з Оскаром Лафонтеном). Шрьодер вибрав перший варіант, що привело до розриву з Лафонтеном, який покинув керівництво СДПН. У той же час спроба Шрьодер приступити до виконання програми урізування соціальних прав громадян привела до стрімкого падіння підтримки СДПН населенням.
Не зумівши вирішити структурні економічні проблеми, Шрьодер ледь не зазнав поразки на виборах 22 жовтня 2002. Тільки тверда опозиція американському вторгненню в Ірак і ефективна допомога жертвам повені на сході Німеччини допомогли СДПН одержати невелику перевагу над ХДС.
У березні 2003 Шрьодер запустив програму структурних економічних реформ, відому як «Програма 2010» (Agenda 2010). Вона передбачала обмеження витрат на охорону здоров'я, пенсійне і соціальне забезпечення, а також лібералізацію трудового законодавства з метою стимулювання створення нових робочих місць. Це, однак, не дозволило побороти економічну стагнацію, а кількість безробітних у Німеччині збереглося на рівні 5 млн чоловік, або 12 % працездатного населення.
У 2004 ряди СДПН покинула велика кількість членів партії з лівими поглядями. У 2005 вони разом з колишніми комуністами НДР створили Ліву партію.
У 2004 Шрьодер пішов у відставку з посади голови СДПН, а його спадкоємцем став Франц Мюнтеферінг.
22 травня 2005 після поразки на місцевих виборах у землі Північна Рейн-Вестфалія Шрьодер оголосив про рішення СДПН ініціювати проведення дострокових національних виборів вже у вересні 2005, тобто за рік до закінчення терміну його повноважень.
Соціал-демократи керували в Північній Рейн-Вестфалії останні 39 років, але 22 травня одержали тут лише 37,1 % голосів, у той час як ХДС — 44,8 %. Поразка позбавила Шрьодер більшості в бундесраті, відтоді вона належала коаліції ХДС/ХСС.
Дострокові вибори пройшли 18 вересня 2005. Неочікувано для всіх СДПН одержала лише на 1 % менше голосів ніж блок ХДС/ХСС. Християнські демократи не змогли сформувати парламентську більшість без соціал-демократів, але умовою створення «великою коаліції» стало канцлерство Ангели Меркель. Ґерхард Шрьодер заявив, що йде з політики.
[ред.] Сім'я
Батько Шрьодер був призваний в ряди вермахту в 1940. Наприкінці 1943 він побував у короткій відпустці, а в середині 1944 одержав листа від своєї дружини Еріки про народження сина Ґерхарда. 4 жовтня 1944 Фріц Шрьодер загинув. Свого батька Ґерхард Шрьодер не бачив жодного разу в житті, але його фотографію у військовій формі завжди тримає на робочому столі.
12 серпня 2004 Ґерхард Шрьодер побував у Румунії, де він уперше відвідав, в невеликому румунському селі Чеану-Маре (Трансільванія), могилу свого батька.
Дружина Ґерхарда Шрьодер — Дорис Кепф (Doris Köpf) — молодша за нього на 19 років. Канцлер Німеччини був одружений чотири рази, але у нього немає власних дітей. У 1968 − 1972 його дружиною була Єва Шубах, у 1972—1984 — Анна Ташенмахер, у 1984 −1997 — Хильтруд Хампель, з 1997 дружина Шрьодер — Дорис Кепф.
У 2004 році родина Шрьодерів удочерила трирічну дівчинку-сироту з дитячого будинку в Санкт-Петербурзі. Дівчинку звати Вікторія. Крім 3-літньої Вікторії вони виховують 13-літню Клару, дочку Доріс від першого шлюбу.
|
|
|
|
