Акумулятор електричний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акумуля́тор електри́чний (рос. аккумулятор, англ. accumulator, нім. Akkumulator, лат. accumulare — нагромаджувати) — оборотний гальванічний елемент для нагромаджування електричної енергії, яку використовують в міру потреби для зовнішніх споживачів.

Найпоширеніші електричні (кислотні та лужні) А. нагромаджують хім. енергію (внаслідок зворотних хім. реакцій між речовиною електродів та електролітом), а віддають електричну енергію, являючи собою гальванічні елементи. Крім того, розрізняють А. гідравлічні, пневматичні, теплові та інерційні (гіровози).

[ред.] Застосування

А. широко застосовують в техніці.А. широко застосовують на автомобільному, морськ., повітр. і залізнич. транспорті, в радіотехніці, на телеф. і електр. станціях, електрокарах, для освітлення і сигналізації на штучних супутниках Землі, космічних ракетах тощо.

[ред.] Склад, будова, принцип дії

А., як і всяке хем. джерело струму, складається з позитивного і негативного електродів та електроліту, в який вони занурені. Різниця потенціалів, що виникають на межі стикання електродів з електролітом, утворює ЕРС А. (або напругу А. при розімкнутому колі). Під час розрядки А. енергія хем. реакцій перетворюється на електр. енергію; при зарядці, навпаки, електрич. енергія перетворюється на хемічну.

[ред.] Види

Розрізняють кислотні (свинцеві) і лужні А.

Кислотні А. мають високу номінальну напругу (2 в), малий внутрішній опір та відносно високий ккд (до 0,85). Проте невеликий термін служби, недостатня міцність та незадовільна робота при низьких і високих температурах обмежують їх застосування.

Лужні А. мають ряд переваг перед кислотними: вони міцніші, не бояться перевантажень, добре працюють в широкому інтервалі т- р, невимогливі до виробничих умов.

Осн. їх недолік: низькі ккд (до 60 %) і напруга (1,2; 1,25; 1,33 в).

За складом електродів (активної маси) лужні А. поділяють на

кадмійо-нікельові,
залізо-нікельові,
цинко-нікельові
срібло-цинкові,

а за способом утримання електродів — на

ламельні
безламельні.

Безламельні А. мають підвищену ємність і менші розміри. Останнім часом почали застосовувати стартерні залізо-нікельові А., які працюють при низьких температурах краще, ніж кислотні. Для одержання великих імпульсних струмів при низьких і високих температурах та значних змінах атм. тиску застосовують срібло-цинкові А.

Кадмійо-нікельові А. можуть бути дуже малих розмірів — 1—3 см² (т. з. ґудзики), їх застосовують у слухових апаратах для глухих та в напівпровідникових радіоприладах. Лужні А. виробляють сухими.