Археоантропи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Археоантро́пи (грец. αρχαιος — стародавній, ανθρωπος — людина) — стародавні люди, що жили в ранню (гоміценову) епоху антропогенового періоду в межах Великого Середземномор'я.
Під назвою археоантропи об'єднують усіх відомих стародавніх викопних людей, рештки яких знайдено на о. Ява (пітекантроп), в Китаї (синантроп), Алжирі (атлантроп), Пд. Німеччині (гейдельберзька людина).
Археоантропи зовні ще дуже нагадували людиноподібних мавп, мали розвинений волосяний покрив, жили в малозалісених місцевостях, там, де були печери та інші сховища, виробляли знаряддя праці (з каменю, кісток, дерева), користувалися вогнем.
Об'єм головного мозку становив у А. 800—1000 см3, що значно перевищує об'єм головного мозку антропоїдів.
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
