Атомний номер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атомний номер (Z) - термін, що використовується у хімії та фізиці для представлення числа протонів, що знаходяться в ядрі атома. В атомі, що має нейтральний заряд (тобто не іоні), число електронів дорівнює атомному номеру.
Спочатку атомний номер означав місце елемента в періодичній таблиці. При впорядковуванні відомі хемічних елементів за подібністю їх хемічних властивостей, було помічено, що впорядкування їх жорстко за величиною їх атомних мас призводить до певних невідповідностей. Так йод і телур, якщо їх поставити за їх атомними масами, йтимуть у неправильному порядку. Вони значно краще вписуються в таблицю, якщо їх поміняти місцями.
Розміщення, що якнайточніше відповідало хімічним властивостям, і було розміщенням за атомним номером. Цей номер наблизно пропорційний до атомної маси, але є розбіжності, що відбивають деяку іншу властивість, аніж масу.
Аномалії в послідовності врешті пояснив Генрі Моузлі (Henry Gwyn Jeffreys Moseley) 1913 р. Моузлі відкрив жорстку залежність між рентгенівським дифракційним спектром елементів та їх місцем у періодичній таблиці. Пізніше було показано, що атомний номер відповідає електричному зарядові ядра - инакше кажучи, числу протонів. Хімічні властивості елементів визначає не атомна маса, а заряд.
Атомний номер близько пов'язаний з масовим числом (хоча їх не слід плутати), що є числом протонів та нейтронів у ядрі. Масове число часто пишуть після назви елемента, наприклад, вуглець-14.
