Баритон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Барито́н (іт. baritono, від грец. βαρυς - важкий, низький (про звук) і τονος - тон) -

1. Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. Діапазон баритону приблизно від ля великої октави до ля першої октави. Розрізнюють баритони ліричні і драматичні.: перші за характером звучання наближаються до драматичного тенора, другі (більш сильні й мужні, але менш рухливі) у нижньому регістрі наближаються до баса.
2. Мідний духовий інструмент
3. Струнний смичковий інструмент 18 століття низького регістру з 6—7 основними та 7—20 додатковими струнами (для посилення звучання).

[ред.] Джерела

• Українська радянська енциклопедія