Нескінченність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Символ нескінченності ∞ в різних шрифтах.

Термін нескінченність може описувати декілька різних понятть, в залежності від області застосування, будь то математика, фізика, філософія, теологія чи повсякденне життя.

Нескінченність не властива нашому безпосередньому досвіду, і в більшості культур з'явилась як абстрактне кількісне позначення чогось неосяжно великого, в застосуванні до сутностей без просторових або часових меж.

Також нескінченність неподільно зв'язана з позначенням нескінченно малого, наприклад, ще Арістотель сказав:

" … завжди можна вигадати більше число, тому що кількість частин, на які можно розділити відрізок, не має меж. Тому нескінченність потенціальна, ніколи не дійсна; яке б число поділів не задали, завжди потенціально можно поділіти на більше число. (Фізика III, 6)"

Взагалі Арістотель зробив великий вклад в познання нескінченності, розділивши її на потенціальну і актуальну (під актуальною маючи на увазі реальність існування нескінченних речей) и плотно підійшовши з цієї сторони до основ математичного анализу, а також вказавши на п'ять джерел учення про неї:

час
розділення величин
невичерпність творящої природи
саме поняття границі, що виштовхує за її межі
мислення, котре неспинне

Подальший розвиток поняття нескінченності отримало в філософії и теолозії нарівні з точними науками. Наприклад, в теолозії нескінченність бога не стільки дає кількістне визначення, скільки означає необмеженість і непостижимість. В філософії це атрибут простору і часу.

[ред.] Символ нескінченності

Джон Уоліс ввів символ нескіняенності в науковій літературі.

Точне походження символу нескінченності ∞ невідоме.

Популярне пояснення полягає в тому, що символ нескінченності походить від форми стрічки Мебіуса. Знову ж, можна уявити нескінченну подорож по її поверхні. Але, це пояснення не є дуже ймовірним, так як символ використовувався за двісті років до того, як Мебіус і Лістинг відкрили стрічку Мебіуса в 1858.

Також можливо, що він є навіяним давнішим релігійним/алхімічним символізмом. Наприклад, він був знайдений в тибетських наскальних малюнках, і Оробороса — нескінченного змія, часто відображють в цьому вигляді. В колоді карт Таро Райдера-Вейта, лемніската відображає баланс сил і часто ассоціюється з картою чарівника.

Введення символу нескінсенності ∞ часто приписують Джону Уолісу в 1655 в його творі De sectionibus conicis. Одна з думок про те, чому він вибрав цей сивол є те, що він походить з римського запису числа 1000 який похожив від етруського запису числа 1000, який мав вигляд на зразок цього CIƆ і інколи використовувався для позначення поняття «багато». Іншою думкою є те, що він походить від грецької літери ω омега, останньої літери в грецькому алфавіті. Або ще, так як уся верстка проводилась вручну, ∞ легко версталася як 8 повернута на 90°.

В Юнікоді нескінченність позначена символом ∞ (U+221E).

$Сигма$