Період Кофун
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Історія Японії | |
|---|---|
 |
|
| Стародавність | |
| Палеоліт | |
| Період Дзьомон | |
| Період Яйої | |
| Період Ямато | |
| *Період Кофун | |
| *Період Асука | |
| Період Нара | |
| Період Хей'ан | |
| Середньовіччя | |
| Період Камакура | |
| Період Муроматі | |
| *Період Нанбокутьо | |
| *Період Сенґоку | |
| Період Адзуті-Момояма | |
| Новий Час | |
| Період Едо | |
| Період Мейдзі | |
| Період Тайсьо | |
| Сучасність | |
| Період Сьова | |
| *Повоєнна Японія | |
| Період Хейсей | |
Період Кофу́н (яп. 古墳時代 - кофун дзідай) — епоха в історії Японії (250 (300) — 538). Перший підперіод епохи Ямато. Інша назва — період курганів (яп. кофун - "курган"). Особливостями епохи є поширення культури курганів та поява у районі Ямато (суч. префектура Нара) одноіменної японської держави.
Зміст |
[ред.] Періодизація
Епоха кофун поділяється на три періоди:
Ранній період (3- початок 4 століття)
- кургани кофун місцевої знаті:
Сібутані-мукаїяма (渋谷向山古墳), місто Тенрі префектура Нара (так звана усипальниця імператора Кейко, довжина — 310 м)
Тьосідзука (銚子塚古墳), місто Кофу префектура Яманасі (168 м）
Дзінгу-ямадера (神宮寺山古墳), місто Окаяма префектура Окаяма（150 м）
Міцудзьо (三ツ城古墳), місто Хіґасіхіросіма префектура Хіросіма
Середній період (4-5 століття)
- кургани кофун місцевої знаті:
Цукуріяма (造山古墳), місто Окаяма префектура Окаяма（360 м）
Цукуріяма 2 (作山古墳), місто Содзя префектура Окаяма（270 м） - кургани кофун держави Ямато в регіоні Кінкі:
Дайсен (大仙古墳), місто Сакаї префектура Осака (так звана усипалниця імператора Нінтоку, 486 м)
Ґота-ґобьояма (誉田御廟山古墳), місто Хабікіно префектура Осака (так звана усипальниця імператора Одзіна, 420 м)
Камі-ісідзу-місандзай (上石津ミサンザイ古墳), місто Сакаї префектура Осака (так звана усипалниця імператора Рітю, 365 м)
Пізній період (6-7 столяття)
- кургани кофун держави Ямато:
Місемаруяма (見瀬丸山古墳), місто Касівара префектура Нара (так звана усипалниця імператора Кінмея, 318 м)
Основою для періодизації служить співставлення датування курганів, проведеного за аналізом поховального начиння, з їх типолигізацією. У схіхних районах Японії (Канто і Тохоку) культура курганів збереглася до 8 століття. В зв'язку з цим ряд вчених виділяє окремий кінцевий період (7-8 століття).
[ред.] Японські кургани
Період кофун завдячує своїм іменем культурі курганів кофун (古墳 - "старий курган"), яка була поширена в Японії впродовж 5 століть.
Існує декілька типів цих курганів. Найпоростіші та найстаріші — це земельні насипи у формі кола чи чотирикутника . Існують також типи, які поєднують ці дві прості форми: "коло-коло" (курган нагадує у розрізі вісімку), "чотирикутник-чотирикутник" (курган є схожий на трапецевидний шестикутник) та "чотирикутник-коло" (前方後円墳 - дзенпо коенфун; курган подібний до замкової щілини, див. малюнок зліва). Останній тип кургану вважається класичним кофун і є поширеним на більшій частині Японського архіпелагу.
Кургани кофун щонайбільше сягають 400 м в довжину. Вони часть мають кам'яну або дерев'яну гробницю, розміщену вертикально (縦穴 - татеана) чи горизонтально (横穴 - йокоана). Деякі кургани були оточені ровом. Часто кургани мали не гладку, а ступінчасту форму. По краях виступів розміщувалися глиняні статуї ханіва, які, за переказами, імітували почет похованого за його життя.
Курган був переважно могилою державців і знатних мужів. Проте з 7 століття поширився звичай ховати у малих курганах простолюдинів.
Найбільшими курганами кофун вважаються усипальниці імператорів Одзіна та Нінтоку.
[ред.] Деражава Ямато
[ред.] Джерела
Відсутність писемних джерел стосовно початкової історії держави Ямато змішує науковців звертатись до археології. Поширення того чи іншого місцевого типу курганів кофун гіпотетично розглядається як розростання того чи іншого прото-державного чи державного утворення. Зокрема, активне зведення класичних курганів кофун у 3-4 столітті у районі Ямато (суч. префектура Нара) асоціюється із появою держави Ямато. На думку археологів, подібні до Ямато державні утворення виникли у районах Кібі (суч. префектури Хіросіма і Окаяма), Ідзумо (суч. префектура Сімане), Цукусі (північ Кюсю), Косі (суч. префектури Фукуї і Ніїґата) і Кену (суч. префектура Ґунма).
З 5-6 століть класичні кофун району Ямато, які за формою нагадують замкову щілину, поширилися у Західній та Центральній Японії. Вчені вбачають у цьому розростання території яматоської держави.
[ред.] Експансія
Ямато було агресивним політичним утворенням. У "Ніхон Сьокі" (720) згадується діяльність легендарного прица Ямато Такеру, який у 4 столітті зруйнував держави Кібі та Ідзумо. Описуються також його походи на племена кумасо (сучю префектура Кумамото) а також непокірних у Східному Хонсю (ймовірно прото-айнів).
У 6 столітті Ямато поширило свою владу на подібні їй держави на островах Хонсю і Кюсю, створивши федеративний союз. Яматосці змогли також завоювати землі на півдні Корейського півострова — країну Мімана. Активне втручання у справи корейських королівст сприяло міграційним процесам між півостровом і архіпелагом. Це, в свою чергу, пришвидшувало імпорт досягнень континентальної цивілізації у сфері державобудівництва.
[ред.] Суспільство
Соціальна ораганізація держави Ямато достаменно невідома. Аналогії з японським суспільством 8 століття приводять до висновку, що Ямато складалося з кількох значних кровноспоріднених родових груп - удзі (氏, в західній історіографії перекладається як клан). Голови цих кланів, удзікамі (氏上) підпорядковувалися військовому вождю о-кімі (御君), який також був головним жрецем країни (з 8 століття він стане називатися тенно - "імператор").
Престиж багатьох кланів Ямато був пов'язаний із їх "божественною генеалогією". Кожен з них мав свого сінтоїстського бога першопредка. Так першопредок о-кімі, богиня сонця Аматерасу Омікамі, займала найвище місце у пантеоні японських богів, що гарантувало її "нащадку" найвищу посаду у державі. Голови кланів, родовід яких виводився від богів нижчих рангів, були приречені назавжди бути підлеглими о-кімі. Ті ж клани, котрі походили від корейських знатних родів чи китайських переселенців, не могли активно впливати на державні справи через відсутність сінтоїстського бога першопредка.
З 5 століття яматоські клани активно вели боротьбу за обмеження впливу о-кімі, зберігаючи його династичні права на головування країною. Першими радниками о-кімі, а по-суті диктаторами Ямато, став клан Кацураґі (葛城氏), а за ним військовий клан Отомо (大伴氏). Війна за посади послабила тубільну знать і посилила роль аристократії мігрантського походження. Останні на чолі з кланом Соґа (蘇我氏), який прийняв Будду як свого бога- покровителя і першопредка (538), вступили у відкритий збройний конфлікт з кланом Монообе(物部氏), захисниками традиційних вірувань. Сога перемогли, і встановили свою диктатуру.
[ред.] Внесок
В період Кофун вперше землі Кюсю, Західного і Центального Хонсю були об'єднані в межах однієї держави — Ямато. Її активна участь у міжнародних відносинах, прийняття мігрантів та буддизму сприяла її інкорпорації у Східно-Азійський цивілізаційний ареал
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. - Київ: "Аквілон-Прес", 1997. - 256с
