Прабатьківщина слов'ян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прабатьківщина слов’ян

ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН (за мовними даними) — територія, яку займали давні слов’яни, носії праслов’янської мови, в часи до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання. Питання це є складним і загальноприйнятого розв’язання не має. Воно вирішується головним чином на основі лінгв. даних, оскільки окр. ареали пам’яток матеріальної культури і палеоантропол. залишків здебільшого не збігаються з межами тер. поширення відповід. мов. Разом з тим самі по собі лінгв. дані не можуть забезпечити формулювання остаточних висновків про територію П. с., необхідно враховувати також відомості археології, історії, антропології, етнографії та ін. З лінгв. даних найважливіше значення для висвітлення питання про П. с. має топоніміка (зокрема гідроніміка), давні лекс. запозичення в праслов’ян. мову з ін. мов і в ін. мови з праслов’янської та результати реконструкції структур. елементів праслов’ян. мови в їх відношенні до елементів ін. індоєвроп. мов, а коли йдеться про одиниці лекс. складу, — також у їх ролі позначень природ. реалій, здавна специфічних для певних територій. З часом П. с. не залишалася незмінною, вона переміщувалася й розширювалася, її найдавніша територія знаходилася там, де ранні праслов’яни (не пізніше серед. І тисячоліття до н. е.) виділялися з-поміж сусідніх з ними предків ін. індоєвроп. народів — прабалтів, прагерманців та ін. Це могло мати місце в пд.-сх. частині Центр. Європи, можливо, в серед. Подунав’ї або в пн. Прикарпатті. На наступному етапі відбулося, очевидно, значне переміщення П. с. у пн. напрямі приблизно до верхів'я р. Прип'яті. Звідси почалося поширення праслов'ян на сх. до Дніпра (можливо, спочатку по території північніше Прип'яті з наступним переміщенням на пд. по правобережжю Дніпра і на зх. до Вісли та Одера). В VI ст. звідси почалося масове розселення слов'ян через Наддністрянщину і Карпати на Балкани. У XI ст. слов'яни займали вже значну територію в Сх. і Центр. Європі від Адріатичного й Егейського морів до Балтійського м. і Ладозького оз. та від правобережжя Ельби (Лаби) до лівобережжя Дніпра. Див. також Слов'янські мови.

Зміст 1 Література 2 Визначення прабатьківщини слов'ян графоаналітичним методом 2.1 Література 2.2 Лінки

[ред.] Література

• Коломиец В. Т. Значение данных сравн.-истор. фонетики для исследования славян. этногенеза. В кн.: IX Міжнар. з'їзд славістів. Слов'ян, мовознавство: Доповіді. К., 1983;
• Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевроп. язык и индоевропейцы, кн. 1-2. Тбилиси, 1984;
• IX Междунар. съезд славистов. Мат-лы дискуссии: Языкознание. К., 1986;
• Бирнбаум X. Праславян. язык. М., 1987;
• Півторак Г. П. Формування і діал. диференціація давньорус. мови. К., 1988;
• Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. М. 1991.

[ред.] Визначення прабатьківщини слов'ян графоаналітичним методом

Графоаналітичний метод дозволяє будувати моделі спорідненності мов одної сім'ї або групи, що дозволяє точніше визначати місце їх первісного формування. На рисунку подане розташування ареалів поселення слов'янських племен на початку І тис. н.е.

Але пошук прабатьківщини слов'ян вимагає визначення місця праслов'янської мови в сім'ї індоєвропейських мов, що може бути зроблене тим самим графоаналітичним методом. Визначену таким способам прабатьківщину слов'ян можна знайти на рисунку нижче.

[ред.] Література

1. Стецюк В.М. 1987. Определение мест поселения древних славян графоаналитическим методом. Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. №1.
2. Стецюк Валентин. 1998. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Перша книга. Львів - Київ.
3. Стецюк Валентин. 2000. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Друга книга. Львів.

[ред.] Лінки

• Дослідження переісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі