Антропологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антрополо́гія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — слово) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і дальший розвиток; близько стоїть до суспільних наук. Наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалася в середині 19 століття.
Зміст |
[ред.] Генеза
Назва А. з'явилася ще в Давній Греції, але в сучас. розумінні А. як наука оформилась у 19 ст. На справжній науковий грунт А. поставлена тими антропологами, які в своїх дослідженнях керуються марксистсько-ленінською теорією. В 19 ст. до А. часто відносили психологію, етнографію і археологію. В США й Англії до А. І тепер відносять етнографію. Радянські антропологи чітко розмежовують названі науки. Напрями в самій А. ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють: 1) морфологію людини; 2) антропогенез; 3) етнічну А. Є й ін. схеми поділу А. Практично в А. можна розрізняти два основні напрями: 1) соматичну А.; 2) палеоантропологію. Соматична А досліджує в першу чергу тіло живих людей, застосовуючи для цього спеціальні антропометричні інструменти і прилади (див. Антропометрія). Описовий метод соматичної А. полягає у ваг. характеристиці тіла та його частин окремо (голори, носа, очей, губ, грудей), волосяного покриву, кольору шкіри, у визначенні зросту і т. ін. Методами анатомії досліджуються особливості будови внутр. органів, методами ембріології — утробний розьиток людини, серологіч. методами — склад крові. Соматична А. має значення в питаннях визначення реальних показників і співвідношень зросту різних груп населення (для взуттєвої, пошивної та ін. промисловості). Розділ сомат. А.— криміналістична А. — використовує спец, методи, зокрема дактилоскопію, для точного встановлення особи та ін. Палеоантропологія досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім краніометрії та остеометрії, палеоантропологія певною мірою використовує методи палеонтології, геології і археології.
Прогресивна А. дожовтневого часу і радянська А. беззаперечно довели генетичну єдність людей, походження їх від одного виду двоногих людиноподібних мавп. Вивчаючи тілесну природу людей, рад. антропологи показують не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських рас і народів. Реакц. бурж. вчені, навпаки, однобічним трактуванням результатів досліджень намагаються довести, з одного боку, неіснуючу ідентичність народу і раси, з другого — різку окремішність, расову нерівноцінність тих чи інших народів, народностей і племен. Отже, праці реакц. бурж. антропологів дуже засмічені антинаук. расистськими твердженнями, а сама А. є ареною боротьби прогресивної А. з такими проявами бурж. А., як веисманістська антропогенетика, соціал-дарвінізм, расизм, євгеніка, антропосоціологія, геополітика, космополітизм, шовінізм, буржуазний націоналізм та ін. Серед прогресив. антропологів нашої Батьківщини визначне місце посідають А. П. Богданов (1834-96), М. М. Міклухо-Маклай (1846-88) і Д. М. Анучин (1843—1923). Широкі антрополог, дослідження провадять сучас. рад. антропологи. При Моск. держ. університеті є Ін-т антропології і Антропологічний музей, очолювані В. П. Якимовим. Цей інститут видає журнал «Советская антропология». Серед укр. антропологів, що працювали в дожовтневий період, треба назвати Ф. К. Вовка (1847—1918). Але він, сприйнявши некритично напрями зх.-європ. А., допустився у своїх працях істотних бурж.-націоналіст. помилок. З рад. укр. антропологів значні дослідження провели А. 3. Носов і Л. П. Ніколаєв.
[ред.] розділи антропології
Основні розділи антропології: морфологія людини, вчення про антропогенез, расознавство. З середини 20 століття посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою біологія людини (вивчення фізіологічних, біохімічних і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського організму).
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Антропологія. Річник Кабінету ім. Ф. К. Вовка, в. 1 — 4. К., 1928—30;
- Підоплічко І. Г. Походження людини в світлі науки. К., 1958;
- Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я. Я. Антропология. М., 1941;
- Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологий. М., 1955.
