Великий китайський мур
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вели́кий кита́йський мур́ (万里之長城 - "довгий замок у десять тисяч лі") — кріпосна стіна на півночі Китаю, грандіозний пам'ятник архітектури китайської цивілізації. Перші ділянки споруджені в 4-3 ст. до н.е.
Після об'єднання Китаю (221 до н. е.) імператор Цінь Ші Хуан-ді наказав спорудити суцільний мур (до цього існували лише відокремлені зесляні вали), щоб прикрити північно-західні межі імперії Цінь від нападів степових народів. Помилковим є твердження, що стіна будувалась для захисту від північних кочових народів, так як за часів будівництва північні племена були слабі та розрізнені.
Згодом Великий китайський мур неодноразово добудовувалася і ремонтувалася.
Проходить з сходу на захід від р. Шаньхайгуань, на побережжі Ляодунської затоки, до пункту Цзяюйгуань (провінція Ганьсу). Загальна довжина всіх її ліній 6 352 км (3 948 миль), висота 6,6 м (на окремих ділянках до 10 м), ширина нижньої частини близько 6,5 м, верхньої близько 5,5 м. На всьому протязі Великої китайської стіни споруджені каземати для охорони і сторожові башти, а у головних гірських проходів — фортеці.
Великий китайський мур зберігся до наших днів, переважно, у вигляді кам'яної захисної стіни династії Мін (17 століття).
[ред.] Легенда про ідею будівництва
Згідно легенді, душа спячого Цінь Ші Хуан-ді взлетіла на Місяць і звідти побачила Землю. Китайська імперія показалася йому маленькю беззахисною цяткою. Тоді і народилась у імператора думка спорудити мур, що захищив би всю імперію від набігів жорстоких варварів.
[ред.] Будівництво
В 221 році до Р.Х. імператор Цінь Ші Хуан-ді наказав послати на кордон імперії 300 тисячну армію на чолі з полководцем Мен Тянем, для будівництва між існуючими земляними валами фортифікаційних укріпленнь із каменю та цегли, значна частина яких повинна була проходити в непрохідних гірських районах.
Мен Тянь спорудив 34 бази поблизу місць будівництва, які були добре пов'язані з дорогами, що ведуть в центр країни, по яким доставляли обози з будівельними матеріалами, провізією та робітничу силу. Звідти все це розподілялось по гарнізонним селищам, де жилии будівельники.
Реконструкцію попередніх земляних валів та будівництво муру розпочали з будівництва башт, яких налічувалось біля 25 000. Вони були різного розміру та побудовані з різного матеріалу, але кожна представляла піраміду шириною та висотою біля 12 м. Відстань між ними була в "два польоти стріли", а з'єднувались вони товстою стіною, висотою біля семи метрів. По ширині стіни спокійно могла пройти шеренга із восми чоловік.
Будівництво муру в основному було закінчено до 213 року до н.е. Крім 300 тисяч солдат у будівництві стіни приймали участь сотні тисяч мобілізованих селян. "Самим довгим цвинтарем світу" називають Великий китайський мур, де захоронено біля 400 000 чоловік.
[ред.] Джерела і література
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. - Київ.: Либідь, 2000. — 592с.
