Кам'яні Могили
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Ця стаття про заповідник "Кам'яні Могили" у Донецькій області. Існує також заповідник "Кам'яна Могила" у Запорізькій області поблизу Мелітополя.
Заповідник «Кам'яні Могили» є одним з чотирьох вiддiлiв Украïнського державного степового природного заповiдника, заснований 1927 року. Розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей, неподалік від села Назарівка. Загальна площа заповіднику зараз складає близько 456 га, велика частина якої, біля 200 га, приходиться на виходи граніту. Інша частина вкрита рiзнотравно-типчаково-ковильним та кам'янистим степом. Кам'яні Могили відвідуються близько 15000 туристів кожного року. Заповідник маловідомий в Україні, зрідка згадується у пресі та туристичних довідниках. Достатньо часто виникає плутанина між заповідниками Кам'яні Могили та Кам'яна Могила (історико-археологічний музеєм-заповідником, розташований у Запорізькій області).
За площею, Кам'яні Могили не входить до числа найбільших заповідників України. Проте його значення на урбанізованій території Східної України важко переоцінити. Територія заповіднику відрізняється великим розмаїттям біологічних видів, що мешкають тут. 18 видів рослин, що занесені до Червоної Книги України, безперешкодно розвиваються на цій заповідній території. Велику наукову цінність уявляює собою незайманий степ, у межах Кам'яних Могил. Окремо вивчаються грунти, які утворювалися степовою рослинністю багато тисячоліть. Геологія Кам'яних Могил характеризується потужними скельними виходами граніту, що є частиною Українського кристалічного щиту. У далекому геологічному минулому тут знаходилася частина великої гірської системи. За загальноприйнятою науковою теорією [Джерело?] висота гір, що знаходилися на місці Кам'яних Могил понад 2 мільярди років тому, сягала 3 кілометрів. Під впливом процесів ерозії, сонця, вітру і води, гори перетворилися у скелі з відносною висотою 50-70 метрів. Однак, контрастуючи з навколишніми рівнинними розпаханими степами, скелі ще й досьогодні й привертають увагу туристів та природознавців.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Історія
[ред.] Давня історія
Кам'яні могили також є цінним з історико-археологічної точки зору. На сьогоднi вiдомо, що в стародавнi часи це урочище було культовим для представникiв ямних, катакомбних i зрубних культур. По всьому периметру заповідник омережений поховальними курганами тих стародавнiх культур та цивiлiзацiй. Цікавим також є факт, що на території безспосередньо Кам'яних могил, гранітних виходів не було знайдено жодного поховання.
[ред.] Битва на Калці
Серед істориків нині популярною є версія, що саме саме в районi «Кам'яних Могил» 31 травня 1223 року відбулася сумнозвісна битва на Калцi, за участі війська київського князя Мстислава Романовича та монголо-татарської орди. За свідченнями древнiх лiтописів, загинув кожен четвертий русич, а саме кровопролитне побоїще продовжувалося близько 10 днiв.
У четвертому Новгородському лiтописi про це сказано: "Бысть на Калках брань великая…". Вважають, що мова йде про рiку Кальчик з його припливами Малий Кальчик i Калець. А "мiсце кам'янисте", на якому стояв табiр київського князя — саме Кам'янi Могили. Високо пiднiмаються над степом гранiтнi гряди, зi сходу захищенi рiчкою Каратиш, вони були гарним мiсцем для укрiпленого табору.
Крім того, за даними історика Я. П. Новицького:
“ | До цихъ могылъ, було часто завертав архырей Гаврiилъ въ трыдцятыхъ годахъ. Биля могилъ, кажуть, був колысь татарськый городъ, та запорожци зруйнувалы. Ямы та бугры, де булы татарськи мечети, и теперъ знать. | ” |
Cite error 4; Invalid <ref>
tag; refs with no name must have content
Цієї версії також притримуються українські церкви (КП, МП та УГКЦ) та Українське Реєстрове Козацтво. Спільними зусиллями на території заповідника була споруджена каплиця та меморіальний хрест у пам'ять про воїнiв, що загинули в цих мiсцях під час битви з монголо-татрською ордою. Віднедавна стало традицією кожен рік в останні вихідні травня влаштовувати спомини за загиблими у тій страшній битві. Збирається багато зацікавлених людей, паланкове козацтво з України та Кубані. Починається дійство біля каплиці з відправлення панехиди за загиблими в боротьбі за свободу вітчизни. Основні ж події відбуваються на галявині біля мальовничого заповідного озера. За усталеною традицією проводять посвяту в козаки, а молодих хлоп'ят — в джури. Проходить демонстрація козацьких єдиноборств та бойових вмінь. А гарному настрою гостей і учасників свята завжди сприяє сонячна погода. Всі охочі можуть покуштувати козацької каші, яку готують в польових кухнях. Cite error 3; Invalid <ref>
tag; invalid names, e.g. too many Одним з ініціаторів такої традиції був колишній гетьман Українського Реєстрового Козацтва Шевченко А.І..
Про територiю заповiдника iснує декiлька дуже цiкавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на мiсцi цiєï гiрськоï краïни було розташоване велике мiсто зi своïм королiвством, але за якихось обставим злий чаклун зачарував його. Iснує деякий спосiб, як розчарувати це мiсто, але и досi нiхто з людей так i не змiг цього зробити.
[ред.] Кам'яні баби
Виняткова своєрiднiсть дiлянки степу з виходами гранiту було вiдзначено учасниками експедицiї 1924 року, що вивчала природу Приазов'я. А у 1927 році тут був органiзований заповiдник. Зараз вiн є одним з чотирьох вiддiлiв Украïнського державного степового природного заповiдника, який пiдпорядкований Президiï НАН Украïни.
[ред.] Етимологія назви
[ред.] Плутанина
[ред.] Геологiя
Географічно заповiдник розташовано на Приазовськiй височинi, у верхiв'ях рiки Каратиш, припливу рiки Берда. Знаходиться на виходах порід Азово-Подільського кристаличного масиву, що є частиною Українського кристалічного щиту. Кам'яні могили уявляють собою потужні скельні виходи, що височиють на 50-70 метрів над навколишнім степом. Загалом, з загальної площi заповiдника близько 200 гектарiв приходиться на виходи гранiтів. За площею i висотою — це найбiльша iнтрузiя в Донбасi i Приазов'ï. Гранiти, з яких складені гряди, унікальні по химічному складу та фізичній структурі та не мають аналогiв в свiтi [1][Джерело?]. Ïх вiк близько 2 мільярдів рокiв.
Пасмо гiр представлено Захiдною i Схiдною рівнобіжними грядинами з відносною висотою окремих вершин до 100 метрiв (у минулому ïx висота досягала до 3 км). Кожна з гряд має вид ланцюжка, що простягнулися з пiвденно-сходу на пiвнiчний захiд уздовж правого берегу Каратишу. Ланками кожної гряд є гранiтнi окремостi, рiзнi по висотi i розмiрам. Поверхнi їх найчастiше вiдпрасованi, округлi, зустрiчаються обриви, скелi з рiзкими обрисами i найрiзноманiтнiшими формами вивiтрювання.
Схiдна гряда бiльше захiдної, схили її крутi, багато глибоких знижень, ущелин, хаотичних накопичень брил. У захiдної гряди обриси спокiйнi. Абсолютна висота однiєї з її вершин ~318 метрiв [Джерело?]. Це найвища точка заповiдника і навколишніх територій. Всього можна виділити п'ять окремих найбільших вершин.
У мiжгряднiй частини заповiдника гранiти залягають досить глибоко. По центру улоговини проходить сухе русло рiчки Каратюк. На пiвночi i пiвднi цю мiсцевiсть прорiзають глибокi яри, що впадають у рiчку Каратиш.
Гранітні виходи знаходяться під впливом вивітрювальних, ерозійних процесів. То ж кожна брила виглядає неповторною і дивовижною. Протягом столiть сонце, вiтер i вода додали їм найрiзноманiтнiшi обриси, у м'яких вечiрнiх сутiнках цi кам'янi химери особливо вражають. Можливо, саме тому кожна з п'яти вершин Кам'яних Могил має свою назву і навіть властивості, власне як і багато скель та звисаючих брил.
[ред.] Енергетика
Геотектонiчнi дослiдження вказують на неабиякi енергетичнi особливостi цього геологiчного урочища.
[ред.] Бiологiя
Велика розчленованiсть мiсцевостi обумовила неоднорiднiсть грунтового i рослинного покриву, а різний ступінь зволоження створює умови для існування скельної, степової, лучної рослинності тощо.
На рiвнинних дiлянках заповiдника розташовані справжні рiзнотравно-типчаково-ковильнi степи, у пiднiжжя гранiтних гряд розвиваються кам'янистi степи, на гранiтах поширена скельна рослиннiсть, у долинi рiки Каратиш — лучно-болотна, а мiсцями i деревинно-чагарникова.
У складi рiзних спiвтовариств у заповiднику нараховується близько 500 видiв рослин (464[Джерело?]). Серед них виділяються деревiй голий (деревей голий) i волошка несправжньоблiдолуската, які є вузькоареальними релiктовими ендемiками, якi крiм територiï заповiдника бiльш нiде не зустрiчаються. Скелі вкриті 8 видами мохів та папоротей — представників північної флори (вудсія альпійська, багатоніжка звичайна тощо). А папороть-вудсiя альпiйська, крiм заповiдника, не зустрiчаєтся ближче нiж за 1000 км вiд нього. На невеликих луговинах можна зустріти галявини гладіолуса тонкого та орхідеї. Загалом зелений світ заповідника своєрідний, в ньому безліч рідких і не характерних для півдня України рослин.
Рiзноманiтний i цiкавий тваринний свiт заповiдника. Тут живуть лисицi, зайці, ïжаки, слiпаки та iн., багато ящiрок i гризунiв, зустрiчаються степова гадюка, водяний i звичайний вужi. Чутки про велику кількість отруйних змій (гадюк) не відповідають істині. Робітники заповідника зрідка бачать цих змій під час періоду розмноження, коли утворюються клубки. А в інші пори року гадюки харчуються поза межами охоронної території. Зазвичай, вони не агресивні, і якщо їх не лякати і не наступати, то вони не вкусять. Однак під час прогулянок все ж таки краще уважно дивитися під ноги.
У заповiднику живуть близько 3000 видiв комах. Багата орнiтофауна заповедника. Найбiльш поширенi: жайворонки, луговi чекани, кам'янки, ciрi курiпки та фазани.
[ред.] Туризм
Урочище «Кам'янi Могили» — це гiрська краïна в мiнiатюрi. Вона вражаюче контрастуε з навколишнiми степами своєю величною монументальнiстю. Тут можна побачити цiлу купу природних скульптур i витворiв з каменю, якi сприймаються як фантазiï художникiв. Є невеликi гроти, мальовничi долини i цiла низка казкових краєвидiв. Саме тут, в джерелах, виявлена найсмачнiша вода в Приазов'ï. Ця мiсцевiсть бадьорить i заряджає вiдвiдувачiв цiлющою енергетикою, чарує незрiвняними ароматами i незайманiстю степових трав.
З ранньої весни до пізньої осені заповідник відвідується туристами. Він зустрічає її кольоровим килимом трав, незвичайної красою гранітних пасм повітрям, напоєним ароматом квітів.
Навесні (зазвичай, на травневих святах) степ у заповіднику квітне. Це незвичайне явище заворожує погляд багатьох туристів, що приїзжають сюди. У цей період Кам'яні Могили іноді порівнюють із долиною нарцисів на закарпатті, чи долиною тюльпанів на півночі Донецької області.
У заповіднику постійно знаходиться завідувач, який за сумісництвом є фаховим дослідником та екскурсоводом. Він розповість історію та цікаві факти про цю місцевину. Станом на літо 2006 року, вартість екскурсії складала 2 гривні на одну особу. Однак, можна і безкоштовно оглянути цей заповідник.
[ред.] Як дістатися
Розташований на пiвденному-заході Донецької областi (кордон з Запорізькою областю; Володарський район). Добиратися до заповідника Кам'яні могили можна трасою «Маріуполь-Запоріжжя» — смт. Володарське — поворот на село Назарівка (за Новокраснівкою) — Назарівка — заповідник (декілька кілометрів грунтовою дорогою від села до садиби заповідника).
Можна також скористатися суспільним транспортом. Автобус «Маріуполь-Кальчиновка» (6.00, 10.00, 14.00 щоденно з АС-2 Маріуполя). Або ж із залізничної станції Розівка у Запорізькій області. Звідти до заповідника біля 2 годин швидкого ходу.
[ред.] Адреса заповідника
ВУСПЗ «Кам'янi Могили» с. Назарівка, Володарський район, Донецька область, Украïна, 87022 Телефон: +380 621 69 36 88
Садиба екскурсовода розташована на околицях села Назарівка. Кажуть, що ця садиба для науковців з усього світу, що вивчають заповідник. Можна досхочу пожити, отримавши рекомендованого листа з якогось інституту.
[ред.] Примітки
[ред.] Зовнішні посилання
- Кам'яні Могили. Фотогалерея
- Український степовий природний заповідник
- додав?
- Обзор: Каменные могилы - загадка приазовья (про тризуб)
- бред про золото скифів, про хрест, назви вершин, велесова книга про могили
- історія, нові назви, туризм
- беш-таш, розповідь екскурсовода
- нічого
- продивитися
- продивитися
- копіво, продивитися
- корисне овервью
- про степ
- Сіренко до ВР
- Еталони живої природи. Давидок В.П. та ін. - К.: "Курс", 1993. - 28 с.