Констянтин VII Багрянородний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя

Констянтин VII Багрянородний ('Порфирородний'; Κωνσταντίνος Πορφυρογέννητος; 17 або 18.5.905 - 9.11.959) - візантійський імператор (913-959, фактично 945-959) з Македонської династії, письменник. Син Лева IV.

До лютого 945 фактично був усунений від управління державою Романом І Лекапіном, який узурпував у 920 всю владу і проголосив себе співправителем. За його правління внаслідок походів князя Ігоря 941, 944 р. було укладено торговий договір з Київською Руссю, 957 р. Константинополь відвідала княгиня Ольга. Вів боротьбу проти арабів у Месопотамії і Пн. Сірії.

Автор кількох творів "Про ферми", "Про церемонії візантійського двору", "Про управління імперією". Його трактат "Про управління імперією" (складений в 943-953) містить багато цікавих відомостей про про слов'ян і печенігів, географію та історію Київської Русі.
Січинський у своїй книжці «Чужинці про Україну» наводить уривок: “Човни що приходять до Царгороду з далекої Руси, себто з Немогарди, де сидів Свендостлав, син Інгоря, князя Руси, з замка Милиниски, й із Телючи, і Цернигоги і з Висегроди. Всі ото вони ідуть вниз рікою Дніпром і звертаються до замку Кіоава, званого Самватас. А їх підвладні Славяни, звані Кривитеїни та Ленцаніни (Лугани—від міста Луцька) й інші Славяни під час зими вирубують в горах дерево на човни, і обробивши, як прийде час, як розстане лід, спускають їх в близькі озера. І як спустять в ріку Дніпро, йдуть тією рікою і приходять в Кіову; витягнувши, виставляють човни й спродують Руси. А Русь купує самі кадуби і розламавши давні однодеревні (човни), беруть з них весла, уключини (до весел) і інший припас і споряжають (нові)”.