Кривичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

КРИВИЧÍ – одне із східнослов’янських племен (союзів племен) 6-9 ст., згадуваних у давньоруських літописах. Жили у верхів’ях Дніпра, Західної Двіни, Волги та в південній частині басейну Чудського озера. Головні міста: Смоленськ, Полоцьк, Ізборськ, Торопець і , можливо, Псков.

У кінці 9 ст. земля К. ввійшла до складу Київської Русі. Вважається, що останній племінний князь крівічей Рогволод разом з синами був убитий в 980 новгородським князем Володимиром Святославічем.

[ред.] Основні заняття

Основні заняття кривичів це землеробство, а також скотарство і ремесла (залізоробне, ковальське, ювелірне та ін.). На землях К. утворилися Смоленське і Полоцьке князівства, а північно-західна частина їхньої території увійшла до складу володінь Новгорода.

[ред.] Останні спогади

Востаннє кривичі згадуються літописом під таким племінним ім'ям у 1162 році. Так у Іпатьевськом списку крівічи згадані востаннє під 1128, а полоцькі князі названі кривичськими під 1140 і 1162. Після цього кривичі більше не згадуються в східнослов'янських літописах. Проте племінне ім'я кривичи ще досить довго уживалося в іноземних джерелах (аж до кінця XVII століття). У латиську мову слово krievs увійшло для позначення русичів взагалі.

Східнослов'янські племена
Білі Хорвати \| Бужани \| Волиняни \| В’ятичі \| Древляни \| Дреговичі \| Дуліби \| Ільменські слов'яни \| Кривичі \| Поляни \| Радимичі \| Сіверяни \| Тиверці \| Уличі