Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Палестина — Вікіпедія

Палестина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історична карта Палестини з Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона
Історична карта Палестини з Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона

Палести́на (біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітованна» и «земля Ізраілю») — історична область в Західній Азії. Назва «Палестина» походить від слова Філістимляни (мається на увазі територія, де живуть філістимляни). Споконвічно «Палестиною» називали територію розселення філістимлян, але, після того, як римський імператор Тит зруйнував у 73 році нашої ери Єрусалим, він наказав всю територію між Середземним морем і річкою Йордан називати Палестиною. Перейменування було проведене з метою стерти пам’ять про існування Іудейского царства. З середини ХХ століття від слова «Палестина» було утворено назву «палестинці» («палестинський народ», «арабський народ Палестини»).

Палестина історично поділяється на чотири географічні області: Прибережна (до Середземного моря) рівнина, Галілея (північна частина) Самарія (центральна частина, на північ від Єрусалима), та Іудея (південна частина, разом з Єрусалимом). Цими географічними назвами оперує, зокрема, Біблія. В наш час територію Самарії та Іудеї в україномовних джерелах прийнято називати «Західний Берег річки Йордан». Галілея, Самарія та Іудея складаються з ряду гірських груп, долин та пустель.

Гори на півдні — Іудейське плато, в середині Самарійські гори (Гризин, Гевал), далі Фавор (562 м над рівнем моря), Малий Хермон (515 м), Кармель (551 м), на півночі Хермон (2224 м). В глибоких западинах значно нижче рівня моря, знаходяться Тиверіадське озеро (212 м нижче рівня моря), Мертве море (найглибша западина на земній кулі, на 400 м нижче рівня моря).

На початку XX ст. населення складало близько 190 тис. арабів і 80 тис. євреїв.

У 3 тисячоліття до н. е. Палестина була заселена племенами ханааніїв. З XIII ст. до н. е. почалося завоюванне території Палестини давньоєврейськими племенами.

У XI ст. до н. е. давньоєврейські племена заснували Іудейське царство, що розпалося у 928 р. до н. е. на два: Ізраільське царство (існувало до 722 р. до н. е.) та Іудейське царство (до 586 р. до н. е.). Згодом Палестина була завойована давньоперсидською державою Ахеменідів, потім входила до складу елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів (у III—II ст. до н. е.).

З 63 р. до н. е. Палестина була римською провінцією і поділялася на Іудею, Самарію та Галілею Петрею (Зайордання). З 395 р. — у складі Візантії. У 636 р. Палестина була завойована арабами, з 1099 по 1187 р. хрестоносцями, котрі заснівали тут Єрусалимське королівство. У 1516 р. потрапила під владу турків.

З кінця XIX століття почалося заселення Палестини євреями, послідовниками ідеології сіонізму. У 1900 р. було 34 єврейских сільськогосподарських поселення з 28176 гектарами землі і 5,3 тис. людей.

[ред.] Сучасний період

Внаслідок Першої світової війни Палестина була окупована Великобританією (1917), яка отримала мандат ООН на управління цією територією. Протягом XX століття єврейське населення Палестини зросло з 50 тис. у 1900 р. до близько 600 тыс. у 1948 р., коли з закінченням британського мандату (1917-1948) було проголошено Державу Ізраїль, а сьогодні євреї становлять основний відсоток населення Палестини – більш 5 млн (2000 р.). Арабів Палестини нараховується 750 тис. в Ізраїлі; близько 1 млн на Західному березі, у Східному Єрусалимі та секторі Ґаза; поза межами Палестини внаслідок Арабо-ізраїльських воєн опинилося більше 1,5 млн – 1,2 млн у Йорданії, 300 тис. у Лівані; коло 100 тис. – у США.

[ред.] Політичний статус

Після підписання Організацією визволення Палестини під головуванням Ясіра Арафата та урядом Ізраїлю на чолі з прем’єр-міністром Їцхаком Рабином так званих Норвезьких мирних угод (1993), було створено Палестинську національну адміністрацію для арабського населення Західного берегу та сектору Ґаза, а ізраїльський військовий контингент було виведено з більшости населених пунктів цих територій, які, як передбачає план мирного процесу, у майбутньому отримають політичний статус незалежної арабської палестинської держави.

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu