Сіонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сіоні́зм - єврейський націоналізм, рух європейських євреїв кінця 19 ст. за створення єврейської держави. Цей рух значною мірою став відповіддю на антисемітизм. Головна мета сіонізму виявилася досягнутою в 1948 р., коли була утворена держава Ізраїль, що визнала за всіма євреями право жити в межах його кордонів. З цього моменту сіонізмом можна назвати підтримку держави Ізраїль. Подібно до інших форм націоналізму, особливим різновидом якого він є, сіонізм припускає значне розмаїття ідеологій.

У 1947 році Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію 181, що передбачає створення на території Палестини двох держав — єврейського і арабського, забезпечивши таким чином досягнення основної мети сіонізму. Проте 10 листопада 1975 року ХХХ сесія Генеральної Асамблеї ООН зусиллями СРСР (за підтримки арабських і «неприєднаних» країн і на тлі нафтової кризи 1973—1974 років) прийняла (72 голосами при 35 проти і що 32 утрималися) резолюцію 3379, яка визначила сіонізм як «форму расизму та расової дискримінації». 16 грудня 1991 року на вимогу США і Ізраїлю (що поставив відміну резолюції 3379 умовою участі країни в Мадридській конференції) це визначення було відкликане резолюцією 4686 Генеральної Асамблеї ООН (за — 111, проти — 25, утрималося — 13).