Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/21 лютого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

• Основна стаття: 21 лютого
• Правила: Правила оформлення

• 1431, розпочався суд над Жанною д'Арк;
  
• 1613, Земський собор обрав 16-річного Михайла Федоровича царем Російської держави першим з династії Романових;
  
• 1784, відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортеця Ахтіар у Крим перейменовані на Севастополь;
  
• 1784, закладене місто Миколаїв;
  
• 1816, у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів «Союз порятунку»;
  
• 1835, відкриті галактики NGC 2397, NGC 2397A, NGC 2397B;
  
• 1842, американець Джон Грінау запатентував швейну машинку;
  
• 1848, вперше виданий «Маніфест комуністичної партії»;
  
• 1858, в Бостоні Едвін Голмс установив першу у світі електричну систему захисту від злому;
  
• 1863, відкриті галактики NGC 2753-1, NGC 2753-2, NGC 2862, NGC 2927, NGC 2929, NGC 2930, NGC 3575, NGC 3760;
  
• 1874, відкрита галактика NGC 3975;
  
• 1878, у Нью-Гейвені випущена перша в світі телефонна книга, яка включала 50 імен;
  
• 1878, відкрита галактика NGC 3375;
  
• 1879, народники вбили харківського губернатора князя Дмитра Кропоткіна;
  
• 1886, у Петербурзі відбулася прем'єра опери Модеста Мусоргського «Хованщина»;
  
• 1901, американський пасажирський пароплав Ріо-де-Жанейро (SS City of Rio de Janeiro) розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота, загинуло 128 осіб, вижило 81;
  
• 1906, засуджений до страти керівник повстання в Севастополі лейтенант Петро Шмідт;
  
• 1907, англійський пасажирський пароплав Берлін (Berlіn) розламався навпіл і затонув після удару об пірс у гавані Гук-ван-Голланд. Загинуло 142 чоловік;
  
• 1914, у Монреалі створене українське видавництво "Новий світ";
  
• 1917, англійський пароплав Менді (SS Mendі) затонув після зіткнення в тумані з пароплавом Дарро (SS Darro). Загинуло 646 чоловік;
  
• 1919, у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»);
  
• 1920, утворена Державна комісія з електрифікації Росії (ГОЕЛРО);
  
• 1935, оголошено про створення косметичної фірми «Ланком»;
  
• 1938, заарештований колишній перший секретар ЦК КП(б)У Павла Постишев;
  
• 1941, іспанський уряд визнав, що на територію Іспанії вступили німецькі війська (офіційно - для допомоги в ліквідації наслідків урагану);
  
• 1947, у США з'явилася камера «Полароїд»;
  
• 1948, президія Верховної Ради СРСР ухвалив виселити з УРСР осіб, що ухиляються від трудової повинності і ведуть «паразитичний спосіб життя»;
  
• 1961, у Радянському Союзі створене Агентство друку «Новини»;
  
• 1978, у Радянському Союзі відбувся перший політ найважчого на той момент вертольота Мі-26;
  
• 1990, на екрани Франції вийшов фільм режисера Люка Бессона «Нікіта»;
  
• 1992, Рада Безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії;
  
• 1993, у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях - 6 м 15 см;
  
• 1994, смт Ясне Хмельницької області перейменоване на смт Наркевичі;
  
• 1995, у Росії заборонена реклама тютюну й алкоголю по телебаченню;
  
• 1995, американець Стів Фоссет першим у світі на самоті на повітряній кулі перетнув Тихий океан;
  
• 1998, пісня Селін Діон «My Heart Wіll Go On» очолила чарт. Пісня, ввійшла до саундтреку до фільму «Титанік (фільм)» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.

Народилися

• 1728, Петро III (Петро Федорович Романов), російський імператор у 1761-1762 роках (пом. 1762);
  
• 1836, Клеман Філібер Лео Деліб, французький композитор, автор перших симфонізованих балетів («Коппелія», «Сільвія»), опери «Лакме» (пом. 1891);
  
• 1871, Осип Микитка, український військовий діяч, генерал-майор УГА (пом. 1920);
  
• 1874, Дмитро Йосифович Гуліа, народний поет Абхазії, просвітник, основоположник абхазької літератури (пом. 1960);
  
• 1876, Петро Петрович Кончаловський, російський художник (пом. 1956);
  
• 1885, Саша Гітрі (Александр Жорж), французький драматург, актор, режисер (пом. 1957);
  
• 1886, Олексій Єлісейович Кручених, російський поет-футурист (пом. 1968);
  
• 1888, Михайло Олександрович Бонч-Бруєвич, радіотехник, засновник радянської радіолампової промисловості (пом. 1940);
  
• 1893, Андрес Сеговія, іспанський гітарист і композитор (пом. 1987);
  
• 1895, Генрік Дам, видатний датський біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1943 року (пом. 1976);
  
• 1895, Євген Олександрович Бєляєв, сходознавець, автор праць з історії ісламу, почесний член АН Єгипту (пом. 1964);
  
• 1903, Реймон Кено (Мішель Прель), французький письменник-сюрреаліст, автор роману «Зазі в метро» (помер 1976);
  
• 1904, Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч (пом. 1980);
  
• 1905, Лев Контянтинович Атаманов, кинорежисер, один із засновників радянської мультиплікації (пом. 1981);
  
• 1906, Євген Адольфович Кибрик, російський графік і живописець, майстер книжкової ілюстрації, народний художник СРСР (пом. 1978);
  
• 1906, Абіб Акпер огли Ісмайлов, азербайджанський режисер, заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (пом. 1966);
  
• 1907, Вістен Х'ю Оден, англійський поет (пом. 1973);
  
• 1915, Євген Михайлович Ліфшиц, радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (пом. 1985);
  
• 1921, Джон Роулз, американський філософ (пом. 2002);
  
• 1921, Володимир Кирилович Малик (Сиченко), український письменник (пом. 1998);
  
• 1924, Роберт Габріель Мугабе, перший прем'єр-міністр і президент Зімбабве (з 1987 року);
  
• 1925, Девід Семюел Пекінпа, американський режисер, сценарист, постановник (пом. 1984);
  
• 1925, Ігор Наумович Шамо, український композитор, народний артист УРСР (ум. 1982);
  
• 1927, Юбер Живанші, французький модельєр;
  
• 1933, Ніна Саймон (Юніс Кейтлін Веймон), легендарна джазова співачка, яка володіла досить характерним вокалом (пом. 2003);
  
• 1937, Гаральд V, король Норвегії з 1991 року;
  
• 1938, Петро Петрович Толочко, український історик, віце-президент Національної академії наук України (1993-1998), політик;
  
• 1942, Віра Валентинівна Алентова, російська актриса («Москва сльозам не вірить», «Завтра була війна», «Ширлі-мирлі», «Заздрість богів»);
  
• 1943, Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису "Geffen Records";
  
• 1946, Алан Сідні Патрік Рікмен, англійський актор, який знімався в «Міцному горішку» та «Распутіні»;
  
• 1957, Микола В'ячеславович Расторгуєв, російський поп-співак, лідер гурту «Любе», Народний артист Росії;
  
• 1962, Марк Арм, вокаліст і гітарист впливової сіетлської групи «Mudhoney»;
  
• 1962, Чарльз Майкл Паланік, американський письменник ("Бійцівський клуб");
  
• 1963, Вільям Болдуїн, американський актор («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»); брат Алека і Стефена Болдуїнів;
  
• 1967, Майкл Ворд, гітарист американської групи «The Wallflowers»;
  
• 1968, Артурас Зуокас, литовський підприємець і політик, мер Вільнюса;
  
• 1969, Джеймс Дін Бредфілд, валійськиq гітарист і вокаліст британської групи «Manіc Street Preachers»;
  
• 1970, Олег Соловей, український поет, критик, літературознавець;
  
• 1972, Нуну Капушу (Нуну Фернанду Гонсалвеш да Роша), португальський футболіст;
  
• 1974, Іван Кампо Рамос, іспанський футболіст;
  
• 1976, Райан Александер Гордон Сміт, канадський хокеїст, олімпійський чемпіон 2002 року;
  
• 1979, Дженніфер Лав Х'юїтт, американська актриса («Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п'ятьох»);
  
• 1984, Давид Одонкор, німецький футболіст;
  
• 1986, Шарлотта Черч (Шарлотта Марія Рід), прославлена валійська виконавиця класичної музики, сопрано.