21 лютого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

20 лютого — 22 лютого — Список всіх днів
Січень, Лютий, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень

---

21 лютого — 52-ий день року.

Зміст 1 Свята 2 Події 3 Народились 4 Померли

[ред.] Свята

21 лютого — Міжнародний день рідної мови.

[ред.] Події

• 1431 — розпочався суд над Жанною д'Арк.
• 1613 — Земський собор обрав 16-річного Михайла Федоровича царем Російської держави — першим з династії Романових.
• 1784 — відповідно до указу Катерини ІІ порт і фортеця Ахтіар у Крим перейменовані на Севастополь.
• 1784 — закладене місто Миколаїв.
• 1816 — у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів — «Союз порятунку».
• 1835 — відкриті галактики NGC 2397, NGC 2397A, NGC 2397B
• 1842 — американець Джон Грінау запатентував швейну машинку.
• 1848 — вперше виданий «Маніфест комуністичної партії».
• 1858 — в Бостоні Едвін Голмс установив першу у світі електричну систему захисту від злому.
• 1863 — відкриті галактики NGC 2753-1, NGC 2753-2, NGC 2862, NGC 2927, NGC 2929, NGC 2930, NGC 3575, NGC 3760
• 1874 — відкрита галактика NGC 3975
• 1878 — у Нью-Гейвені випущена перша в світі телефонна книга, яка включала 50 імен.
• 1878 — відкрита галактика NGC 3375
• 1879 — народники вбили харківського губернатора князя Дмитра Кропоткіна.
• 1886 — у Петербурзі відбулася прем'єра опери Модеста Мусоргського «Хованщина».
• 1901 — американський пасажирський пароплав Ріо-де-Жанейро (SS City of Rio de Janeiro) розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота, загинуло 128 осіб, вижило 81.
• 1906 — засуджений до страти керівник повстання в Севастополі лейтенант Петро Шмідт.
• 1907 — англійський пасажирський пароплав Берлін (Berlіn) розламався навпіл і затонув після удару об пірс у гавані Гук-ван-Голланд. Загинуло 142 чоловік.
• 1914 — у Монреалі створене українське видавництво "Новий світ"
• 1917 — англійський пароплав Менді (SS Mendі) затонув після зіткнення в тумані з пароплавом Дарро (SS Darro). Загинуло 646 чоловік.
• 1919 — у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»).
• 1920 — утворена Державна комісія з електрифікації Росії (ГОЕЛРО).
• 1935 — оголошено про створення косметичної фірми «Ланком».
• 1938 — заарештований колишній перший секретар ЦК КП(б)У Павла Постишев.
• 1941 — іспанський уряд визнав, що на територію Іспанії вступили німецькі війська (офіційно — для допомоги в ліквідації наслідків урагану).
• 1947 — у США з'явилася камера «Полароїд».
• 1948 — президія Верховної Ради СРСР ухвалив виселити з УРСР осіб, що ухиляються від трудової повинності і ведуть «паразитичний спосіб життя».
• 1961 — у Радянському Союзі створене Агентство друку «Новини».
• 1978 — у Радянському Союзі відбувся перший політ найважчого на той момент вертольота Мі-26.
• 1990 — на екрани Франції вийшов фільм режисера Люка Бессона «Нікіта».
• 1992 — Рада Безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії.
• 1993 — у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.
• 1994 — смт Ясне Хмельницької області перейменоване на смт Наркевичі.
• 1995 — у Росії заборонена реклама тютюну й алкоголю по телебаченню.
• 1995 — американець Стів Фоссет першим у світі на самоті на повітряній кулі перетнув Тихий океан.
• 1998 — пісня Селін Діон «My Heart Wіll Go On» очолила чарт. Пісня, ввійшла до саундтреку до фільму «Титанік (фільм)» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.

[ред.] Народились

• 1728 — Петро III (Петро Федорович Романов), російський імператор у 1761—1762 роках (пом. 1762).
• 1836 — Клеман Філібер Лео Деліб, французький композитор, автор перших симфонізованих балетів («Коппелія», «Сільвія»), опери «Лакме» (пом. 1891)
• 1871 — Осип Микитка, український військовий діяч, генерал-майор УГА (пом. 1920)
• 1874 — Дмитро Йосифович Гуліа, народний поет Абхазії, просвітник, основоположник абхазької літератури (пом. 1960).
• 1876 — Петро Петрович Кончаловський, російський художник (пом. 1956).
• 1885 — Саша Гітрі (Александр Жорж), французький драматург, актор, режисер (пом. 1957).
• 1886 — Олексій Єлісейович Кручених, російський поет-футурист (пом. 1968).
• 1888 — Михайло Олександрович Бонч-Бруєвич, радіотехник, засновник радянської радіолампової промисловості (пом. 1940).
• 1893 — Андрес Сеговія, іспанський гітарист і композитор (пом. 1987).
• 1895 — Генрік Дам, видатний датський біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1943 року (пом. 1976).
• 1895 — Євген Олександрович Бєляєв, сходознавець, автор праць з історії ісламу, почесний член АН Єгипту (пом. 1964).
• 1903 — Реймон Кено (Мішель Прель), французький письменник-сюрреаліст, автор роману «Зазі в метро» (помер 1976)
• 1904 — Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч (пом. 1980).
• 1905 — Лев Контянтинович Атаманов, кинорежисер, один із засновників радянської мультиплікації (пом. 1981).
• 1906 — Євген Адольфович Кибрик, російський графік і живописець, майстер книжкової ілюстрації, народний художник СРСР (пом. 1978)
• 1906 — Абіб Акпер огли Ісмайлов, азербайджанський режисер, заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (пом. 1966).
• 1907 — Вістен Х'ю Оден, англійський поет (пом. 1973).
• 1915 — Євген Михайлович Ліфшиц, радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР (пом. 1985).
• 1921 — Джон Роулз, американський філософ (пом. 2002).
• 1921 — Володимир Кирилович Малик (Сиченко), український письменник (пом. 1998)
• 1924 — Роберт Габріель Мугабе, перший прем'єр-міністр і президент Зімбабве (з 1987 року).
• 1925 — Девід Семюел Пекінпа, американський режисер, сценарист, постановник (пом. 1984).
• 1925 — Ігор Наумович Шамо, український композитор, народний артист УРСР (ум. 1982).
• 1927 — Юбер Живанші, французький модельєр.
• 1933 — Ніна Саймон (Юніс Кейтлін Веймон), легендарна джазова співачка, яка володіла досить характерним вокалом (пом. 2003).
• 1937 — Гаральд V, король Норвегії з 1991 року.
• 1938 — Петро Петрович Толочко, український історик, віце-президент Національної академії наук України (1993—1998), політик.
• 1942 — Віра Валентинівна Алентова, російська актриса («Москва сльозам не вірить», «Завтра була війна», «Ширлі—мирлі», «Заздрість богів»).
• 1943 — Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису "Geffen Records".
• 1946 — Алан Сідні Патрік Рікмен, англійський актор, який знімався в «Міцному горішку» та «Распутіні»
• 1957 — Микола В'ячеславович Расторгуєв, російський поп-співак, лідер гурту «Любе», Народний артист Росії.
• 1957 — Іван Вишневський, футболіст, захисник збірної СРСР і дніпропетровського "Дніпра", учасник ЧЄ-1988
• 1962 — Марк Арм, вокаліст і гітарист впливової сіетлської групи «Mudhoney».
• 1962 — Чарльз Майкл Паланік, американський письменник ("Бійцівський клуб").
• 1963 — Вільям Болдуїн, американський актор («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»); брат Алека і Стефена Болдуїнів.
• 1967 — Майкл Ворд, гітарист американської групи «The Wallflowers».
• 1968 — Артурас Зуокас, литовський підприємець і політик, мер Вільнюса.
• 1969 — Джеймс Дін Бредфілд, валійськиq гітарист і вокаліст британської групи «Manіc Street Preachers».
• 1970 — Олег Соловей, український поет, критик, літературознавець.
• 1972 — Нуну Капушу (Нуну Фернанду Гонсалвеш да Роша), португальський футболіст.
• 1974 — Іван Кампо Рамос, іспанський футболіст
• 1976 — Райан Александер Гордон Сміт, канадський хокеїст, олімпійський чемпіон 2002 року.
• 1979 — Дженніфер Лав Х'юїтт, американська актриса («Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п'ятьох»).
• 1984 — Давид Одонкор, німецький футболіст.
• 1986 — Шарлотта Черч (Шарлотта Марія Рід), прославлена валійська виконавиця класичної музики, сопрано.

[ред.] Померли

• 1437 — Яків I, шотландський король (нар. 1394)
• 1513 — Юлій II (Джуліано делла Ровере), Папа Римський (нар. 1443).
• 1677 — Бенедикт Спиноза, нідерландський філософ (нар. 1632).
• 1730 — Бенедикт XIII (П'єтро Франческо Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна), Папа Римський (нар. 1649).
• 1880 — Ізмаїл Іванович Срезневський, російський філолог-славіст (нар. 1812).
• 1919 — Юліан Андрійович Кулаковський, російський філолог (нар. 1855).
• 1920 — Володимир Єгорович Маковський, російський художник (нар. 1846).
• 1926 — Гейке Камерлінг-Оннес, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1913 року (нар. 1853).
• 1938 — Володимир Федорович Джунковський, російський державний діяч (нар. 1865).
• 1938 — Джордж Еллері Гейл, американський астроном, іноземний член-кореспондент АН СРСР (нар. 1868).
• 1942 — Володимир Пантелеймонович Багазій, український політичний діяч, голова Київської міської управи (бургомістр) у 1941—1942 роках.
• 1965 — Малколм Ікс, американський діяч чорного руху (нар. 1925).
• 1967 — Вольф Альбах-Ретті, австрійський актор, батько Ромі Шнайдер, (нар. 1908)
• 1968 — Павло Варфоломійович Кузнецов, російський художник (нар. 1878).
• 1972 — Георгій Вікторович Адамович, російський поет і літературний критик (нар. 1892).
• 1984 — Михайло Олександрович Шолохов, російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1965 року (нар. 1905).
• 1991 — Маргот Фонтейн (Маргарет Гукем), англійська балерина (нар.  1919)
• 2004 — Сергій Сергійович Аверинцев, видатний російський філолог (нар. 1937).
• 2004 — Стіг Свенссон, видатний шведський футбольний тренер і функціонер (нар. 1914).
• 2004 — Вільям Джон Чарльз, валійський футболіст, учасник Чемпіонату світу з футболу 1958 року (нар. 1931).
• 2006 — Геннадій Миколайович Айгі (Лісін) — чувашський поет (нар. 1934).