Рокитне (смт, Рівненська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рокитне
Область	—
Район/міськрада	Рокитнянський район
Рада	—
Код КОАТУУ:	—
Основні дані
Засноване	XV-XVIст.
Площа	—
Населення	15 000 мешканців
Поштовий індекс	—
Телефонний код	+380 XXX
Географічні координати	49°40' пн.ш. 30°29' сх.д.
Висота над рівнем моря	—
Відстань
Найближча залізнична станція:	Рокитне (ПД-ЗХ залізниця)
До станції:	0 км
До райцентру:
- фізична:	— км
- залізницею:	— км
- автошляхами:	— км
До обл. центру:
- фізична:	83 км км
- залізницею:	100 км км
- автошляхами:	95 км км
Адреса селищної ради

Цей термін має також інші значення

Рокитне — селище міського типу в Україні, центр Рокитнівського району Рівненської області.

Населення 12 179 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 51°17' пн.ш. 27°13' сх.д.

Залізнична станція Рокитне-Волинське на лінії Сарни—Коростень. Скляний, каменедробильний заводи, деревообробний комбінат. Медичне училище.

Засноване в 1888 році. Статус смт із 1940 року.

Колишні назви: Охотникове.

Виникнення селища міського типу Рокитне припадає на час промислового пожвавлення 80-х років ХІХ століття.

До 1922 року село було відоме під назвою Охотникове, що походило від прізвища власника землі, в якого бельгійський склозаводчик Розенберг у 1888 році купив невелику ділянку кварцевих пісків, придатних для скловаріння, і відкрили тут примітивну гуту. Поштовхом до швидкого розвитку села стало спорудження в 1898 році заводу і прокладання на початку 1900 року залізничної колії Київ – Ковель. Лінія пройшла через селище, і тут спорудили залізничну станцію Рокитне. Охотникове входило до Кисорицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. За Ризьким мирним договором в 1921 році Охотникове відійшло до Польщі. В 1922 році селище перейменоване на Рокитне, а залізнична станція стала називатись Рокитне – Волинське. З вересня 1919 року по вересень 1939 року селище знаходилось під владою Польщі. У вересні 1939 року Рокитне в складі Західної України було приєднане до СРСР. Після возз’єднання Західної і Східної України проводилась робота по розмежуванню районів і в 1940 році був утворений Рокитнівський район. Почали працювати перші державні органи влади. Головою виконавчого комітету районної Ради депутатів трудящих працював Поляков, головою селищної Ради — Зак. У квітні 1986 року селище постраждало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і відноситься до 3-ї категорії населених пунктів, потерпілих від цієї катастрофи.

Станом на грудень 2002 року в селищі працює 5 промислових підприємств, 3 будівельні організації, 3 сільськогосподарські, 2 автотранспортні, 2 підприємства зв’язку, 2 комунальні та інші, 85 - 100 підприємств — приватні. Пріоритетною галуззю промисловості в селищі є скляна промисловість. Серед промислових підприємств відомими за межами України є відкрите акціонерне товариство “Рокитнівський скляний завод”, який в 1998 році святкував свій ювілей — 100-річчя з дня заснування. Питома вага продукції цієї галузі в загальному об’ємі промислового виробництва становить 80-82 %. Сьогодні склозавод – це: —підприємство, на якому річне виробництво пляшок різного асортименту складає понад 180 млн. штук, —виробник, що здійснює більше 60% експортних поставок своєї продукції в країни СНД, —володар більше десяти запатентованих власних розробок пляшок. Суттєво наповнює бюджет селища Рокитнівський держлісгосп, який випускає в рік товарної продукції на суму більше 5 млн. гривень. Це, в основному, пиловник хвойний і листяний, рубостійкий, стовпи на ДВП, фанера сировинна, дрова паливні, техсировина, тара ящична, заготовки пилені та ін. Значну долю у випуску продукції займають товари народного споживання - дверні і віконні блоки, ліжка, карнизи, штахетник, дранка штукатурна, консервна продукція. Продукція підприємства знаходить ринки збуту, в основному, в Україні, але держлісгосп займається і зовнішньоекономічною діяльністю, що становить майже 16 % реалізованої продукції. Це співпраця з фірмами Австралії, Німеччини, Польщі, Білорусі щодо експортних поставок заготовок пилених, дров технологічних, балансів соснових, живиці та ін. В селищі триває процес приватизації та роздержавлення підприємств. Більше половини з них стали акціонерними товариствами. Славиться рокитнівська земля своєю промисловістю будівельних нерудних матеріалів. На території району працюють 5 щебеневих заводів, серед них ВАТ “Рокитнівський спецкар’єр”. В Рокитному функціонують дві середні школи, гімназія та три дитячих садки. Є в селищі медичне училище, яке готує фельдшерів, медсестер, стоматологів, та професійно-технічне, яке готує трактористів машиністів широкого профілю, слюсарів-ремонтників, монтажників, електрозварювальників, мулярів-штукатурів, столярів. В культурному житті селища важливе значення відіграють будинок культури, музична школа, 7 бібліотек. Славиться Рокитнівщина своїми фольклорними колективами. Знають їх не тільки в районі, а й далеко за його межами. Народний аматорський ансамбль української пісні та Народний академічний хор селища неодноразово виступали на сценах Рівного та Києва. На території селища діють три релігійні організації: українська православна церква, римсько-католицька та християн віри євангельської. 20 травня 1997 року Рокитнівська селищна рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Рокитного (автори проектів - Ю. Терлецький і А. Гречило). Герб: щит скошений зліва, у верхньому синьому полі золоті рушниця та мисливський ріжок, у нижньому золотому полі - зелені вербові віти; щит увінчує срібна міська корона. Прапор: квадратне полотнище; на зеленому тлі - жовта квітка азалії; лінії, що відходять від середини сторін прапора, відсікають білі трикутники.

Рушниця і мисливський ріжок символізують давню назву поселення - Охотникове, зелені вербові віти вказують на сучасну назву селища (рокита - верба), синій колір у гербі та білий у прапорі означають річки й озера, якими багатий цей край, а квітка азалії підкреслює своєрідність місцевої флори. Зелений колір - ліси, які оточують селище.

[ред.] Див. також

• Рівненська область
• Список селищ України
• Рокитне (Київська область)
• Рокитне (село)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

	Населені пункти Рівненської області
Міста:	Березне · Дубно · Дубровиця · Здолбунів · Корець · Костопіль · Кузнецовськ · Острог · Радивилів · Рівне · Сарни
Смт:	Володимирець · Гоща · Демидівка · Зарічне · Квасилів · Клевань · Клесів · Мізоч · Млинів · Оржів · Рафалівка · Рокитне · Смига · Соснове · Степань · Томашгород