Рівне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення

Рівне

Основні дані

Регіон:

Рівненська область

Район/міськрада:

Рівненська міськрада

Засноване/перша згадка:

1283 (перша згадка)

Статус міста

з 1939 року

Населення

248 813 (перепис 2001)

Поштові індекси:

33000

Телефонний код:

+380-362

Географічні координати:

50°37' пн.ш. 26°15' сх.д.

Відстань

Найближча залізнична станція:

{{{станція}}}

До обл.центру:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

До Києва:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

Міська влада

Веб-сторінка:

http://www.city-adm.rv.ua/

Міський голова:

Чайка Віктор Анатолійович

Рівне (у 1940—1991 роках — Ровно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.

Населення 248 813 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 50°37' пн.ш. 26°15' сх.д.

Місто розташоване на річці Устя. Залізничний вузол. Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів-Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (М08) і Старокостянтинів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (М21).

Машинобудування, хімічна (ВО "Азот"), легка, харчова промисловість. 3 вузи, 2 театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Памятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975).

Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.

[ред.] Історія

[ред.] До XIV ст.

XIII ст. до н.е. — першi поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басiвкутського водосховища
VI—IX століття н.е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено давньоруську фортецю
1283 — перша писемна згадка про Рiвне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства
1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви

[ред.] XV століття

1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рiвне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичкiв
1461 — Iвашко Дичко продає Рiвне "за 300 кіп широких грошей чеської лічби" князю Семену Васильовичу Несвiцькому, представнику русько-литовської династії Гедиміновичiв
1479 — пiсля смерті князя Несвіцького Рiвне стало власністю його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею Рiвненською
1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марiєю збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
1492 — польський король Зиґмунт та великий князь литовський Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право (право на самоврядування)
1496 — татари взяли місто в облогу, яка була знята лише після того, як панство, що переховувалось у замку, сплатило викуп
1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Лiтопроводця

[ред.] XVI століття

липень 1507 — король Зиґмунт Королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
1518 — після смерті княгині Несвiцької Рiвне переходить у власність князів Острозьких
1521 — Рiвне з околицями та ближніми селами відходить до Iллi Острозького
1538 — Iлля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
1539 — після смерті Іллі Острозького Рiвне "під заклад" переходить у спадщину Беаті Костелецькiй.
1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рiвному
1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
1565 — мiсто переходить у власність Альбрехта Ласького.
1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рiвного
1569 — за Люблінською унією Рiвне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)

[ред.] XVII століття

1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої "людей носило поверх дерев, інших мертвих" знаходили у різних місцях
1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
1624 — пожежа в Рiвному нищить майже все місто
1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Сiчi в Рівненському замку Замойського
1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рiвному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкiльна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києвi в той час було 18 тисяч мешканців)
1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш "Лямент о утрапеню мещан острозких", присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом "М.Н."
1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
1640 — спустошення Рiвного татарами
1642 — мiсто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рiвного загоном Колодки
літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщi
1667 — великий мор у Рiвному, загинуло 1600 осіб
1680 — спустошення Рiвного загоном українських козаків
1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене

[ред.] XVIII століття

1706 — у ході російсько-шведської війни Рiвне було зруйноване та зайняте військами Карла ХII, який у червні побував у місті
1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
1723 — Рiвне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рiвного стає Юрiй (Єжи) Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирськi були найбагатшим магнатським родом на Волині, а часами i в цілій Польщi.
1728 — розпочато будівництво замку
1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рiвному мурований замок-палац
1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
1756 — завершення будівництва i освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рiвному. За легендами в цій церкві молився Iван Гонта.
1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
1765 — Тоушер складає план міста
1770 — епідемiя чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матерi як рятівниці від мору
1775 — будiвництво мурованого костелу
1778 — мiсто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
1781 — будiвництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волi
1792 — у Рiвному побував національний герой Польщi генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщi Рiвне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
29 серпня (9 вересня) 1793 — Рiвне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)

[ред.] XIX століття

1804 — Рiвне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
1839 — із Клеваня до Рiвного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рiвненська гімназія.
1844—1845 — у Рiвненськiй гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник та політичний діяч Микола Костомаров
1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
1856 — епідемія холери в місті; бiля пам'ятника-колони на честь Божої Матерi вивішено незгасиму лампаду
1857 — прокладання через Рiвне шосе Київ—Берестя
1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
1861 — росiйська селянська реформа; Рiвне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
1862 — у місті відкрито телеграф
1863 — вiдкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
1865 — реформування Рiвненської гімназії із класичної в реальну
1866—1871 — у Рiвненськiй гімназії навчається видатний письменник В.Г. Короленко
11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
1871 — смерть і захоронення в Рiвненському костелі князя Казимира Любомирського; влiтку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Микола Драгоманов
1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
12 травня 1873 — вiдкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рiвне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
1880 — у Варшавi виходить нарис Т. Стецького про Рівне "Miasto Równe"
12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рiвному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія

[ред.] XX століття

1905 — революційні виступи рівнян
1906 — засновано перший в Рівному музей
2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
1914 — початок Першої світової війни. Мобiлізація чоловічого населення Рiвного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Росiйський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана
1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку Украни було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
2—5 лютого 1944 — Рiвне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
1967 — закінчено будівництво кінотеатру "Жовтень" (сучасна назва — Кінопалац "Україна")
1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ "Рівнеазот")
24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14
1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
1985 — відкриття монументу Слави
1986 — завершення будівництва міського гідропарку — улюбленого місця відпочинку рівнян
1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР, згідно якої надалі слід іменувати місто Ровно — Рiвне, а Ровенську область — Рівненською. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак "Загиблим за Україну". Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».

[ред.] XXI століття

2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рiвному проживають 249 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Вiдкрито колону Божої Матерi. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.

[ред.] Дивись також

Рівненська область

[ред.] Види міста (архівне відео)

[ред.] Ресурси Інтернету

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

	Рівненська область

Райони	Березнівський • Володимирецький • Гощанський • Демидівський • Дубенський • Дубровицький • Зарічненський • Здолбунівський • Корецький • Костопільський • Млинівський • Острозький • Радивилівський • Рівненський • Рокитнівський • Сарненський
Міста обласного значення	Дубно • Кузнецовськ • Острог • Рівне

Отримано з http://uk.wikipedia.org../../../%D1%80/%D1%96/%D0%B2/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5.html

Рівне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміст

[ред.] Історія

[ред.] До XIV ст.

[ред.] XV століття

[ред.] XVI століття

[ред.] XVII століття

[ред.] XVIII століття

[ред.] XIX століття

[ред.] XX століття

[ред.] XXI століття

[ред.] Дивись також

[ред.] Види міста (архівне відео)

[ред.] Ресурси Інтернету

Views

Навігація

Участь

Пошук

Іншими мовами